Те, що написано в умовах полону коханим людям, дуже важко перечитувати згодом. І через це теж варто продовжувати справу до кінця, щоби не передавати тягар війни наступним поколінням. Таку думку висловив львів'янин, сержант полку «Азов», оборонець Маріуполя Святослав Сірий (позивний – «Хоробрий») у проєкті NTA «Говорить Великий Львів. Інтерв’ю».
«Ми де-факто вже називали себе чоловіком і дружиною. Але за той час полону писали листи прощання. СМС-ками їх важко назвати, це були текстові повідомлення – як прощальні листи. Їх було три: перший – короткий, середній – більший, третій – такий, що взагалі... Недавно аж наважився перечитати, і сам ледь не розплакався», – зізнався боєць.
Він додав, що непросто наважитися перечитати те, що писав у такі моменти, бо згадується кожен епізод тих умов, у яких це написано. За його словами, на жаль, це трагічно, але і героїчно, з іншого боку.
«Зараз буду проходити ще реабілітацію, після цього повертатимуся у свій рідний підрозділ – в «Азов», в артилерію. Буду продовжувати ту справу, яку треба закінчити. Раз і назавжди – щоби тягар цієї війни, тягар нападу на нас супостата не передавати наступному поколінню. З новими силами та натхненням, із величезним досвідом будемо забирати своє», – наголосив Святослав «Хоробрий».
Він зазначив, що просто служба в армії його не цікавить, а найбільше прагнення – наша Перемога. Не може по-іншому, бачачи та розуміючи, що тут відбувається та що це ще далеко не кінець Нагадаємо, Святослав Сірий («Хоробрий») також зазначив: те, що відбувалося в Маріуполі, навіть у найстрашніших фільмах не показують. У ворожому полоні – повна інформаційна блокада, тебе постійно намагаються зламати фізично і морально. А до «азовців» ставляться з особливою люттю.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
