НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Реформування МСЕК і ВЛК. Які зміни впроваджуються

Реформування МСЕК і ВЛК. Які зміни впроваджуються

701
vlk

В Україні заявили про реформування медико-соціальної експертизи (МСЕК) і військово-лікарських комісій (ВЛК) – сфер, які є особливо актуальними під час війни. Як триває цей процес, у чому полягають зміни.

Про це – у розмові із заступницею міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марією Карчевич.

photo 2023 01 23 15 42 21

– Зміни впроваджуються у колаборації з іншими профільними міністерствами. Розкажіть, будь ласка, про зони відповідальності Міністерства охорони здоров’я та основну філософію змін…

– Основний підхід у реформуванні МСЕК, ВЛК, який визначає подальші зміни, – людиноцентричність. А це передусім мінімізація корупційних ризиків, ходінь кабінетами і черг під ними, депаперизація та автоматизація процесів. Для того, аби військово-лікарська та медико-соціальна експертизи відбувались швидше та зручніше уже зараз здійснюється низка кроків, зокрема удосконалення нормативно-правового регулювання, впровадження електронних черг та електронного документообігу, розширення мережі у зв’язку з навантаженням.

Також ми розуміємо, що повномасштабна війна спричиняє велику кількість жертв. Це вимагає і перегляду підходів до людей, які втратили частково чи повністю функціональність та потребують підтримки, — щоб швидко повернути їх до повноцінного життя. Саме тому ми ініціювали і більш масштабну реформу, яка змінить підхід до оцінки потреби людини та забезпечить їй всі необхідні послуги, що компенсуватимуть обмеження повсякденного функціонування.

Це передбачає і використання Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ), яка впроваджена у великій кількості країн світу. МКФ є інструментом для фіксації стану людини та її потреб, а також дій, необхідних для відновлення, адаптації в соціум, повернення якості життя. Крім змін підходів щодо визначення потреб людини, переглядатиметься і набір пакетів послуг для закриття цих потреб у медичній, реабілітаційній, соціальній, освітній сферах, працевлаштуванні.

Водночас ми розуміємо наскільки складною та комплексною буде ця реформа. До прикладу, процес переходу на МКФ у багатьох країнах тривав роки, а інколи і десятки років. Перші результати в нас уже є у сфері реабілітації, більш системні зміни — у методології експертних оцінок, моделях надання та фінансування послуг, цифровізації тощо — займуть більше часу та потребують тісної взаємодії багатьох міністерств і залучених інституцій.

– Які законодавчі, організаційні, фінансові зміни плануються для покращення роботи ВЛК?

– Маючи досвід у цифровізації цивільної медицини, наша команда МОЗ долучилася до міжвідомчої роботи, включаючи Міноборони, ЗСУ, аби вдосконалити процеси, які стосуються проблем проходження ВЛК, щоб вони були більш швидкими та зручними.

Так, багато процесів цивільної медицини є автоматизованими, цей досвід ми хочемо імплементувати у військовій медицині. Впроваджуються електронні черги на ВЛК. Триває робота по запуску електронного документообігу між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і закладами охорони здоров’я. Це дозволить не лише спростити процедуру проходження ВЛК, а й скоротить час.

Також залучаємо медзаклади системи Міноборони до роботи з електронною системою охорони здоров’я, це надасть їм доступ до анамнезу поранених бійців, що проходять ВЛК. Ведеться робота із забезпечення їх комп’ютерною технікою.

Проте окрім цивілізації, ми торкнулись й інших змін. Це питання організаційно-ресурсні та юридичні. До прикладу, уже ухвалено два закони, які передбачають спрощення процедури відправлення пораненого військовослужбовця на лікування та оформлення відповідних документів, зокрема довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Так само, аби розвантажити чинну мережу гарнізонних та госпітальних військово-лікарських комісій (адже навантаження на них суттєво зросло з початку повномасштабної війни), ми залучили цивільні медзаклади. Для цього були ухвалені і законодавчі зміни, і проведено навчання працівників та зараз здійснюється постійний моніторинг щодо навантаження.

Окремо ухвалили рішення щодо залучення цивільних медичних закладів до роботи позаштатних ВЛК при центрах комплектування та врегулювання фінансування надання ними послуг і проведення медоглядів.

– Скільки таких цивільних медзакладів буде залучено до проведення медичних оглядів військовозобов’язаних?

– Понад 500.

Для забезпечення фінансування їх роботи у квітні ухвалили постанову Уряду щодо впровадження нового пакету у рамках Програми медичних гарантій. Вона впорядковує фінансування державою проведення таких медоглядів мультидисциплінарними командами лікарів та безоплатність для тих, хто їх проходить.

Для цього вже формуються позаштатні ВЛК при центрах комплектування, які працюватимуть на базі цивільних медзакладів. Їх кількість та перелік з урахуванням поточного навантаження визначають керівники військових адміністрацій.

НСЗУ укладає договори з цими закладами і в межах пакета оплачуватиме їм послуги. Зокрема, держава фінансуватиме: проведення медоглядів, включно з лабораторними та інструментальними дослідженнями, направлення за наявності показань в інші медзаклади та надання спеціалізованої медичної допомоги, оформлення довідок та формування медичних висновків щодо стану здоров’я.

Переліки закладів уже сформовані та подані до НСЗУ. Це дало можливість вчасно розпочати контрактування. Очікується, що більш як 500 медичних закладів укладуть договір за новим пакетом.

Розмовляла Антоніна Творищук

 

 

Оцініть новину
Клас!
0
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"