НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Ролики від священника і голодні протести. Як на Львівщині боролись за асфальт для дороги

Ролики від священника і голодні протести. Як на Львівщині боролись за асфальт для дороги

695

Дорога Стрілки-Мшанець на Старосамбірщині, що у Львівській області, – одна із найвідоміших в Україні. Саме про неї телеканали зняли десятки сюжетів. А самі мешканці навколишніх сіл боролися за своє право на асфальт сатиричними відео-роликами у соцмережах, акціями протесту та навіть голодуванням.

Нарешті боротьба принесла результат: на дорозі перші кілометри вкрилися асфальтом. Раніше невідремонтованих 15 кілометрів довелось долати півтора години, тепер же прокладеним полотном можна заїхати лише за 20 хв.

Уперше в історії проклали асфальт

 Головний борець за якісний асфальт на дорозі – отець Роман Гром.

«Уперше в історії на цій ділянці проклали асфальт. Тут його ніколи не було. Ніколи!», – розповідає священник-активіст.

Мешканці 11 карпатських бойківських сіл знали, що таке «локдаун» ще до пандемії коронавірусу, адже, як кажуть самі, були відрізані від світу. Ні «швидка», ні пожежна ніколи не приїжджали вчасно  через бездоріжжя.  Тож це  питання так боліло селян, що вони усіма можливими способами намагалися достукатись до влади з вимогою прокласти асфальт.

Спершу інструментом битви за дорогу обрали сатиричні відеоролики, які розривали мережу.

Але цей автошлях все одно не брались ремонтували, тож по кліпах було помітно, як дорослішали діти.

Саме ролики зробили дорогу Стрілки-Мшанець відомою на цілу Україну, але гроші на ремонт виділили тільки після трьох акцій протесту та голодування. Саме вони зрушили обіцянки чиновників з мертвої точки.

 «Якось я їхав зі своєю парафіянкою, яка голодувала за цю дорогу. Ми тоді побачили перший ряд техніки. Вона заплакала.  І не те, що сльози на очі набігли, вона реально плакала з радості. Мені так само тепер десь сльози на очі навертаються. Є велика вдячність Богові, бо ж все таки благополучно вдалося зробити. Але до доброго звикається швидко», – пригадує священник.

Село на 28 мешканців

Василь і Віктор – рідні брати. Їхнє село Галівка розташоване біля самого польського кордону. За лісом – уже інша країна, а в населеному пункті мешкають лише 28 людей. Діти розуміли – як не буде дороги, Галівка зникне з карти України. Тож охоче знімалися у відеороликах. Василь каже: тепер з асфальтом може довше вранці спати, бо автобус до школи їде лиш 20 хвилин.

«Тоді їхалося до школи годину і 10 хвилин, а зараз тільки 20 хвилин. Так дуже зручно. Зараз дуже файно їхати по новій дорозі, швидко. Раніше, коли не було асфальту, все хиталося, колихалося, на сон тягнуло», – ділиться хлопець.

Його старший брат Віктор з того часу уже став студентом. Він передумав тікати до міста, хоче залишатися і працювати вдома поміж гір:  «Дорога була – не просто погана, її зовсім не було. Добиралися до траси хто чим міг: машиною, трактором, «дигою». А зараз важко описати враження. Кожен раз серце радіє, коли їду цією дорогою. Тепер кілька хвилин і я вдома. Труднощів із добиранням нема. А головне кілька хвилин і я вдома. Я навчаюсь на столяра, тому зможу без проблем жити і заробляти тут».

 Ця історія битви за дорогу стала для братів уроком. Якщо вдалось це – вийде і все інше, вірять юнаки. Мешканці інших сіл також розповідають про якісні зміни, які прийшли у їхнє життя разом з асфальтом.

 «Тут було болото по коліна, гумаки і більше нічого. А тепер можна в мештах походити, і в тапочках. Трошки є покращення: навіть ті машини, які возять товар в магазин тепер частіше заїжджають, хліб завозять. До того – свіжий хліб у нас був раз в 2 тижні», – мешканець села Головецько, водій школярика Володимир Савула.

«Ми просто бачимо, яку силу має народ коли він збирається докупки. Це великий плюс для розвитку сіл, для місцевих жителів – це питання часу, тобто швидкості добирання додому. І, звісно, це комфорт. Я тепер без проблем добираюсь на роботу в Трускавець зі свого села», ділиться Леся Дзендзьора. 

Надія на зелений туризм

А ще кілька тижнів тому тут відгримів фестиваль «Мшанецькі колиби». Його відвідали 3 тисячі осіб. Це проєкт, який реалізовує громада за грантові кошти. Отець Роман каже: гори, ліси, річка – це те, що може привабити туристів та підняти економіку в ОТГ.

 «Вони призначені для активного нестандартного відпочинку на природі, на лоні природи або дикого відпочинку – ці колиби вже є повністю пристосовані всередині. Можна приїжджати до нас і відпочивати», – проводить екскурсію отець Роман.

Також у селі Мшанець один із колишніх мешканців готується відкрити козину ферму. Так місцеві матимуть робочі місця.

Ціна питання – 217 млн грн

На автошлях, якого ніколи не було з державного дорожнього фонду виділили 217 млн гривень, аби прокласти майже 13 кілометрів. Якщо дозволятимуть погодні умови – будівництво дороги завершать до кінця року, обіцяють обласні чиновники.

«Минулого року було відремонтовано 4 кілометри і було профінансовано 30 мільйонів гривень. На цей рік передбачено 68 мільйонів, кошти вже всі освоєні практично. Зараз зроблено близько 10 кілометрів», – звітує заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Бучко.

Також у Львівській облдержадміністрації додають: дорога Стрілки-Мшанець є  перспективною, бо веде до майбутнього пункту пропуску із Польщею. Поляки вже готові відкрити кордон, але чекають аби Україна підготувала необхідну інфраструктуру. Втім, місцеві  кажуть – такими надіями їх годують роками, тож сподіваються на власні сили – зелений туризм, який і принесе добробут для краю.

Віра Лабич, “Підсумки тижня” (щоп’ятниці на NTA)

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
1
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі