НТА > НОВИНИ > Новини світу > «Шестірки Кремля». Як Росія обходить нафтове ембарго

«Шестірки Кремля». Як Росія обходить нафтове ембарго

Росія змішує і транспортує свою нафту з допомогою Італії та Венесуели

1048

В одній із програм “Змови” розповідали, як Росія обходить санкції, накладені на неї заходом і продовжує заробляти на продажі газу, щоб фінансувати війну в Україні.

Якщо коротко, то це відбувається через європейські компанії, які тісно пов’язані з Газпромом. Вони погодилися оплачувати за блакитне паливо у рублях, адже валютні рахунки РФ заблоковані. Таким чином ефект від запроваджених проти агресора санкцій виявився не таким, як би того хотілося. Тепер ми з’ясували, що кремль знайшов спосіб обходити економічні обмеження ще й на нафтовому ринку. І на відміну від газу, тут варіантів у росіян виявилося значно більше.

Еnі – найбільша італійська нафтогазова компанія. Вона також входить до переліку фірм, які у травні погодилися на умови кремля відкрили рублеві рахунки у “Газпромбанку” для оплати російського газу.

 «Якщо ми говоримо про відносини Росії та Італії, то зрозуміло, що дуже довгий час Італія вважалася, якщо не другом, то певним партнером Росії в Європі. Це було пов’язано, по-перше, з тим, що Італія є доволі сильно залежна в енергетичному плані від Росії. І друге – пов’язано з тим, що в Італії розвинутий правий популістський рух», – розповідає політолог Микола Бучин.

Виявляється, 30% природного газу, який видобуває Eni, припадає на РФ, а у трубопровідному проєкті Блакитний потік їй належить половина частки. На офіційному сайті компанії вказано, що відкриття рублевого рахунку погодили з урядом Італії і він не порушує європейських санкцій щодо Росії.

 «Щодо уряду, який мав би вплинути на такого енергетичного гіганта, звичайно, що варто було б. Але питання в тому, наскільки уряд є зараз впливом і суб`єктним», – каже юрист-міжнародник Андрій Смолій.

Так, ще у 2007 році  Eni і її дочірня компанія Enel на аукціоні з продажу активів російського «ЮКОСу», придбали низку газових активів на майже 6 мільярдів доларів, а також 20% акцій компанії «Газпром нафта». Дивно у цій історії те, що італійцям вдалося перемогти у тендері державну «Роснєфть», з якою згодом уклали угоду про розширену співпрацю.

 «У даному випадку перемоги іноземних компаній з іноземних країн в Росії можуть бути замовлені: по-перше, намаганням отримати через ці компанії  вплив на уряди тих країн, друге – це отримати доступ до передових технологій. І, мабуть, це також спосіб заробляння грошей», – коментує професор, завідувач кафедри політології ЛНУ ім. Івана Франка Анатолій Романюк.

31 травня лідери країн ЄС на саміті Європейської ради у Брюсселі дійшли згоди до кінця 2022 року заблокувати більшу частину імпорту російської нафти у відповідь на вторгнення РФ до України. Тимчасовим винятком стало паливо, яке постачається трубопроводами. Тут же на офіційному сайті італійського гіганта з’являється інформація, нібито існуючі спільні підприємства з «Роснефтью» давно заморожені, а свою частку в спільному пакеті акцій з «Газпромом» у «Блакитному потоці» планують продати.

Експерти вважають, двостороння позиція Ені не дивна, адже це велика транснаціональна корпорація, яка має свої інтереси і за межами Росії, а тому боїться потрапити під санкційні умови.

«Безумовно, вона хоче отримати прибуток. Плюс, можливо, вона має якусь особливу програму, особливу позицію у веденні бізнесу з Росією, що цілком реально», – припускає  Анатолій Романюк.

На офіційному рівні Ені буцімто обмежує співпрацю з Росією й одразу стає одним із головних посередників експорту венесуельської нафти до Європи. Це відбувається, щойно Сполучені Штати Америки послаблюють санкції проти цієї країни для компенсації втрати російського ринку.

«Якщо говорити про політичні інтереси, то зрозуміло, що Італія не може мати прямих стосунків з Росією і особливо з Венесуелою.  Інтереси є насамперед економічні і вони будуть певною мірою екстраполюватися в інтереси політичні, тому що і Венесуела і Росія є доволі потужними експортерами енергоресурсів. Зокрема, нафти і газу», – коментує політолог Микола Бучин.

Водночас обидві країни не конкурують між собою на ринку. Радше, навпаки – є потужними партнерами. Тож експерти вважають, що Венесуела є одним зі шляхів обходу санкцій проти Кремля.

І тут на авансцену виходить італійська компанія Ені. Вона стає основним постачальником нафти з Південної Америки до Європи, щойно захід накладає на Росію нафтове ембарго. Разом з тим, усі спроби визначити марку чорного золота зазнають невдачі.

«Зрозуміло, що Росія саме в особі президента Венесуели Ніколаса Мадуро бачить того лідера, який може допомагати їм впливати на цінову політику на ринку нафти і газу», – говорить політолог Микола Бучин.

Далі – більше. Південноамериканська компанія «Petroleos de Venezuela» у Росії має доньку – «PDVSA Rusia», через яку відбувався обіг нафти між країнами. Її генеральним директором у 2020 році став Хогліс Хесус Мартінес Нуньєс, який до того обіймав посаду радника посла Венесуели у РФ.

 «Венесуела пов`язана багато чим із Росією. І те, що там присутній капітал російський – без сумніву. Але логіка така, що те, що Венесуелі дозволяють виходити на ринки, дозволяють продавати великі партії своєї нафти, то, за великим рахунком, це спроба якраз вирватися з цієї орбіти», – міркує економіст Ростислав Слав`юк.

Задля своєї економічної вигоди чимало країн, зокрема Венесуела, намагаються всидіти одночасно на двох стільцях. З одного боку самим не потрапити під санкції, а з – іншого не зіпсувати стосунки з Росією. Схожий шлях обрав і Єгипет. Через цю африканську країну кремль може також транспортувати свою нафту, змішуючи її з місцевою. Про це вперше заявило агентство Блумберг, дослідивши маршрути танкерів, які курсують між країнами. Ми провели схоже дослідження і з’ясували, що венесуельський сценарій зі змішуванням кількох видів нафти, щоб унеможливити визначення їхнього походження, Росія застосовує ще й у Єгипті.

24 липня. Танкер Crested, який ходить у морі під прапором Панами, доставив у єгипетський нафтовий термінал Ель-Хамра близько 700 тисяч барелів нафти. Прибув туди з російського Приморська. Після вивантаження, на його місце швартується єгипетський танкер Chris, щоб завантажитися, і вирушає до Рас-Шухейру, що на узбережжі Червоного моря. Цей нафтовий термінал дає можливість змішувати кілька видів нафти.

Своєю чергою Crested знову вирушає до Приморська і повторює маршрут. Однак під час подорожі екіпаж корабля щоразу вимикає систему навігації, доки не підійде до пункту призначення. Станом на 22 вересня судно перебувало в іншому російському порту UST-LUGA. Туди заходять лише визначені типи кораблів – балкари і танкери для сирої нафти та нафтопродуктів. Але вже 8 жовтня Crested знову має прибути до Приморська.

 «Ще один такий нюанс є, що Єгипет буде користатися ізраїльськими різного роду терміналами і тому подібне. Тобто там, на жаль, ми не зможемо це контролювати і якимось чином світ не буде в це дуже сильно втручатися», – звернув увагу економіст Ростислав Слав`юк.

Однак зовсім інша ситуація, якщо нафтове ембарго Росії допомагають обійти країни Європи. Йдеться про Угорщину. Їй Україна припинила постачання нафти південною гілкою трубопроводу “Дружба”, через несплату кремлем послуг транзиту. Річ у тім, що РФ не могла здійснити валютні операції, через накладені санкції, адже її рахунки були заблоковані. І тут на допомогу окупантам приходять мадяри.

“Завдяки втручанню Угорщини вдалося за короткий час усунути технічну та бухгалтерську перешкоди для відновлення постачання. Таким чином сира нафта знову безперервно надходить з Росії через Україну в Угорщину по нафтопроводу «Дружба»”, – йдеться на сайті угорського Міністерства промисловості та технологій. 

«Але такі рішення жодна компанія в Угорщині не буде приймати без погодження з політичним керівництвом. Тому я думаю, що це вкладається в загальну конструкцію позиції угорського керівництва, яке займає особливу позицію серед країн-членів ЄС і членів НАТО по відношенню до події, які відбуваються на території України», – коментує професор, завідувач кафедри політології ЛНУ ім. Івана Франка Анатолій Романюк.

Йдеться про угорського енергетичного гіганта MOL Group та його дочірнє підприємство у Словаччині – Slovnaft. Саме ці компанії оплатили Україні російську заборгованість, аби знову відновити постачання.

«Угорщина традиційно була другом Росії і напевно одним із найбільших. Тут причини криються  і в схожому стилі управління. Є постать Віктора Орбана, який є більш авторитарного типу. Він схожий стилем до Путіна і ці політики мають схожі інтереси, принципи, ідеї, погляди», – пояснює позицію Угорщини політолог Микола Бучин.

Виявляється, жодна з цих фірм так і не вийшла з російського ринку. Зокрема, перша з них у Росії представлена через компанію мастильних матеріалів та автохімії.  Економіст пояснює, в РФ залишились ще близько 30% компаній, які мали б припинити свою діяльність на болоті. Проте вони змінюватимуть імена чи брендування, але з країни-терориста не вийдуть ніколи.

Ба більше, MOL Group підписала документи із оператором магістральних нафтопроводів росії «Транснєфть» та другою найбільшою приватною нафтовою компанією «Лукойл» про продовження довгострокового контракту на постачання нафти до Угорщини та Словаччини аж до липня 2025 року.

«Якщо говорити про Угорщину, то я думаю, що тут будуть санкції і аж до погрози виходу з Євросоюзу. Тобто Угорщина все-таки грає досить нечисто», – прогнозує економіст Ростислав Слав`юк.

Окрім того, угорський енергетичний гігант також працює на території ледь не усіх партнерів країни-агресорки. Йдеться про Пакистан, Єгипет, Сирію та Ірак, про що повідомляють на офіційному сайті компанії.

«Ми добре розуміємо схему, коли Росія торгувала із країнами ЄС через треті країни. Вони використовують треті країни, використовують компанії-прокладки, використовують корумповані приватні компанії, корумповані органи влади в певних країнах, в тому числі ЄС», – резюмував юрист-міжнародник Андрій Смолій.

Безумовно, санкції заходу руйнують економіку окупанта. І що більше часу минає, то сильніший їхній вплив на Росію. Однак, цей процес був би значно швидшим, якби інші країни не допомагали кремлю обходити обмеження. Втім, з іншого боку, це дозволило побачити, хто справді друг, а хто ворог.

Змови, NTA

 

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
1
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі