НТА > НОВИНИ > Освіта > Школа в пандемії: якими будуть уроки і чого навчилися за рік

Школа в пандемії: якими будуть уроки і чого навчилися за рік

Уже менш ніж за тиждень розпочинається новий навчальний рік. Яким він буде через вічний карантин та як загалом пандемія вплинула на українську освіту, – з’ясовував NTA.

990
1595276081 99os 1320

Через пандемію попередній навчальний рік для шкіл та вишів відзначився великою трансформацією. Онлан-навчання або змішана форма стали спочатку новинкою, а згодом і буднями для всіх учасників навчального процесу.

Пожинати плоди плюсів та мінусів дистанційного навчання доведеться українцям цього року. Тож спробуємо визначити, чи впоралася освіта в Україні з наслідками карантинних обмежень?

Дистанційне навчання – серйозний виклик для вчителів

За результатами опитування, яке проводила Державна служба якості освіти України, для 55,53% шкіл дистанційне навчання стало великою проблемою через відсутність досвіду. Також 47,5% вчителів (20 590 осіб) зазначили, що раніше не використовували технології дистанційного навчання у своїй педагогічній діяльності. Тобто різкий перехід на онлайн-навчання під час карантину показав, що майже половина українських учителів не готові до такої форми навчання. Це означає, що наша освіта відстає від сучасності.

«Якщо ми будемо сьогодні навчати так, як навчали вчора, ми вкрадемо в наших дітей завтра», – писав американський філософ Джон Дьюї.

Карантинні обмеження нагадали, що для нового покоління здобувачів освіти потрібні і нові освітні технології, і нові засоби навчання.

Для вчителя необхідним стало не лише проводити очні уроки, але й використовувати різні інтернет-ресурси: Classroom, Zoom, Meet, Padlet, Jamboard, Plickers, QR-codes, Kahoot, Quizizz, GoogleForms. Також став важливим постійний зворотній зв’язок з учнями. Адже навчання цікавішим й ефективнішим роблять не найсучасніші засоби навчання, а вчитель, що дидактично обґрунтовано й педагогічно доцільно використовує ці засоби.

Утім український вчитель під час карантинних обмежень мав самостійно опановувати та реалізовувати методики дистанційного навчання, що стало великим навантаженням. Тим паче, що доплат за це вчителям упродовж карантину не було. Понад те, якщо вчитель захворів на COVID-19 або вимушений був піти на карантин через виявленого у класі хворого, то отримував лише половину своєї заробітної плати.

На щастя, цього року в Держбюджеті для  Міністерства освіти і науки України передбачені видатки обсягом 139,5 млрд грн, що на 26,6 млрд грн більше, ніж торік. Переважно, ці кошти забезпечать збільшення заробітної плати, яке відбувається у два етапи: з 1 січня на 20% та з 1 грудня 2021 року – на 8,4%.

Вчителів карантин застав зненацька, вони не всі добре володіли сучасними технологіями і водночас не мали часу, щоб опанувати відповідні навички. Тобто головною проблемою, з якою зіткнулися українські школи торік, стала відсутність досвіду в організації дистанційного навчання. Такий досвід мали лише 182 навчальних заклади з 14 800.

«Багато часу доводиться приділяти опрацюванню нових практик, освітніх цифрових технологій. Розумію, що дуже важко колегам. Ми вчимо і самі навчаємось. Дистанційні уроки — виклик для всіх педагогів, яким не доводилося робити цього раніше; для батьків, які дома організовують та допомагають своїм дітям; для учнів, яким не вистачає спілкування з друзями. В когось дистанційна робота організована значно краще, а комусь потрібна підтримка і, найголовніше, допомога. Тому в полі зору був кожен вчитель: надсилала інформації, поради, програми, телефонувала особисто», – ділиться досвідом директор Ніжинської загальноосвітньої школи I-III ступенів №17 Тетяна Власенко.

Педагог  переконана, що в цей непростий час усі учасники освітнього процесу повинні об’єднатись, підтримати один одного, бо це і є справжнє педагогічне партнерство.

Також впровадження такого формату ускладнювала невеликі потужності інтернету, а подекуди й повна його відсутність.

Цифрова нерівність

За даними Державної служби якості освіти України, 62,35% директорів зазначили, що більшість вчителів та/або учнів не мали вдома необхідного для навчання універсального доступу до інтернету та обладнання, а 46,9% вказали на низькошвидкісне підключення до інтернету. Також більша частина вчителів користувалися комп’ютером разом з іншими членами сім’ї.

Учні же відчули нерівність як соціальну, так і за місцем проживання. Адже діти з бідних родин, найімовірніше, не мали ні особистого комп’ютера, ні високошвидкісного інтернету, ні комфортного для навчання середовища…

Так, за результатами опитування батьків «Навчання дітей під час карантину», яке провела Служба освітнього омбудсмена, про наявність необхідного для забезпечення навчання дітей комп’ютерного обладнання вказали 66,5% батьків.

«На мою думку, держава повинна взяти на себе відповідальність за забезпечення доступом до мережі Інтернет та абонплату за використання і для вчителя, і для школи»,поділилася думкою у коментарях у фейсбуці Наталя Петровська.

Наприклад, у гірському районі Івано-Франківської області 37 770 учнів мали можливість навчатися дистанційно. Натомість 13 178 школярів через відсутність доступу до інтернету завдання та матеріали до опрацювання отримували через смс. Загалом же, за даними  Міністерства цифрової трансформації, понад 2,5 тисяч шкіл в Україні розташовані в населених пунктах, де немає жодного інтернет-провайдера.

Відповідно, якість та рівень знань учнів, які не могли повноцінно навчатися дистанційно і взаємодіяти із вчителем онлайн відрізнятимуться від учнів, які мали таку можливість.

У підсумку, за опитуванням від Українського інституту майбутнього, аж 72% респондентів вважають, що з введенням дистанційних інструментів та методів навчання якість освіти знизилася.

Онлайн-навчання чи самостійне вивчення

«На думку учнів, вчителі частіше їм надсилали перелік параграфів та вправ з підручника на самостійне опрацювання (41,2%), ніж проводили дистанційні заняття (17,25%),повідомили у ДСЯО.

Тобто значну частину навчального матеріалу учні змушені були опрацьовувати самостійно, без зворотнього зв’язку чи пояснень. Найчастіше вчителі використовували як інструмент взаємодії з учнями Viber. Ним користувалися 92,4% вчителів. Вчителі відправляли через месенджер теми та завдання для опрацювання, намагаючись видати самостійне навчання як дистанційне.

Але водночас вважають, що на результати тих учнів, які мають мотивацію до навчання, пандемія відносно не впливає, оскільки вони потребують мінімального нагляду батьків та педагогів, тоді як учні, які навчаються слабше, стикаються з труднощами.

Для того, аби з’ясувати, чи задоволені батьки якістю дистанційного навчання, Служба освітнього омбудсмена

провела онлайн-опитування. Як з’ясувалося, половина опитаних батьків вважають, що дистанційна освіта не замінить очної форми. Також понад 45% батьків частково задоволені навчанням дитини під час карантину і лише 25,3% задоволені повністю. Натомість взагалі не задоволені 27,4% батьків.

«Раптовий перехід на дистанційну форму навчання як для батьків та дітей, з одного боку, так і для вчителів, з іншого, став вимушеним кроком і приніс радше більше досвіду, який можна з користю реалізувати в майбутньому, ніж позитивних вражень на цей момент»,зазначає директор дистанційного навчального закладу для учнів 5-11 класів «Атмосферна школа» Тетяна Серебрянська.

Дистанційна освіта стала справжнім викликом для вчителів, школярів та їхніх батьків. Та разом з тим навчання в режимі онлайн показало серйозні прогалини в освітньому процесі, які у час технологічного прогресу просто необхідно усувати. Жорсткі карантинні обмеження для шкільної освіти стали тією шоковою терапією, яка має вивести її на новий якісний рівень.

Яке воно буде – навчання 1 вересня

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет запевнив, що 1 вересня діти підуть у школу і почнуть навчання в звичному форматі. А далі все залежить від епідеміологічної ситуації в країні.

«Станом на зараз, в принципі, перспектив (повернення до дистанційної освіти – ред.) немає. Але осінь у нас пов’язана з похолоданням: в міжсезоння завжди зростає кількість захворювань. Не тільки на ковід, але й на звичайні гострі респіраторні захворювання. Це – перша особливість. І друга особливість, яка може вплинути на повернення до дистанційної освіти – це поширення штаму Дельта, всіх інших нових штамів коронавірусу, які взагалі виникають в світі. Тому ймовірність завжди є, в будь-якому випадку»,розповів Сергій Шкарлет.

За умовами адаптивного карантину, якщо в регіоні встановлюється «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідеміологічної небезпеки, то школи повинні перейти на дистанційне навчання.

Водночас у липні Кабінет міністрів прийняв постанову, в якій йдеться про те, що школи в «жовтій», «помаранчевій» і навіть «червоній» зонах зможуть працювати в очному форматі, але за умови, якщо вакциновано 80% педагогічного персоналу. Якщо менше – школам доведеться перейти на дистанційне або змішане навчання.

Зазначимо, що Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти цьогоріч планує забезпечити ноутбуками понад 60 тисяч вчителів. На це передбачили 980 млн гривень.

«Уже цього року ми забезпечимо понад 60 тисяч вчителів якісною технікою. Ця ініціатива зараз — одна з пріоритетних, над якою ми працюємо спільно з МОН. Продовжуємо цифровізувати освітню сферу. Електронні журнали та щоденники, онлайн-конференції, презентації на уроках — це майбутнє освіти. Наша мета — зробити так, щоб у кожного вчителя був власний персональний комп’ютер, доступ до швидкісного інтернету та ще більше можливостей для навчання дітей», — розповів Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У Міністерстві освіти зазначають, що до 2024 року планують забезпечити співвідношення «один ПК на одного вчителя».

Ліля Чміль

 

 

Оцініть новину
Клас!
1
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"