НТА > НОВИНИ > Суспільство > Скасування призову у 2024-у році: реальний крок чи популізм?

Скасування призову у 2024-у році: реальний крок чи популізм?

Для реалізації необхідно ще дуже багато кроків. Фактично указ Зеленського є розпорядженням, яке адресується Кабміну та Міністерству оборони.

225

“Бути призову чи ні?” – саме це активно обговорюють українці впродовж цілого тижня. А все через указ президента Зеленського.


Гарант запропонував розпочати підготовку законопроекту про скасування обов’язкового призову у 2024 році з поступовим переходом на контрактну основу. Сам термін дії контрактів теж має збільшитися. Наголосимо, саме запропонував. Для реалізації необхідно ще дуже багато кроків. Фактично указ Зеленського є розпорядженням, яке адресується Кабміну та Міністерству оборони, зокрема щодо того, яких заходів слід вжити для посилення обороноздатності України і розвитку професійної армії в найближчі роки. Тож Кабмін має розробити та подати до Ради низку відповідних законопроектів, а далі сподіватися на їхнє затвердження в парламенті. Про це і про позицію військових експертів розповіли журналісти NTA у ефірі програми «Підсумки. Наживо» (щоп’ятниці о 19.00 годині).

 

«Цей указ для того, щоб скоро і надалі був мир».

«Цей указ – це старт переходу України на професійну армію. Цей указ – не тому, що “скоро війна”. Це я говорю для всіх. Цей указ для того, щоб скоро й надалі був мир — мир в Україні. І цей указ я з радістю, у вашій присутності підписую», – саме так про свій указ 1 лютого під час підписання сказав президент України Володимир Зеленський.

Указ Президента передбачає: поетапне збільшення чисельності Збройних Сил України на сто тисяч осіб. Та створення 20-ти додаткових бригад ЗСУ. Нагадаємо, що у 2021 році Верховна рада вже збільшила чисельність армії з 250 тисяч до 261 тисячі осіб. Тобто, на 11 тисяч. А ще підвищення зарплатні військовослужбовцям. Станом на зараз це мало б бути принаймні 19 з половиною тисяч гривень. Окрім цього, пропонується концепція забезпечення житлом військових та членів їхніх родин.

 

Що думають про указ призовники і добровольці, які захищали нашу країну на сході?

Юрію – 24 роки, до комісаріату прийшов на щорічний обов’язковий медогляд, бо призовного віку. Каже, коли почув про указ гаранта – зрадів, бо давно вважає, що армія має бути професійна. Адже, тоді у військового присутнє найголовніше – мотивація.

«Я це розумію для себе так, що хто хоче служити, тим кому це насправді потрібно – хай йдуть. А хто не хоче, хто хоче розвиватися в іншому напрямку, бо є творчі люди, є люди, які от просто не можуть, психологічно їм не дозволяє йти в армію, служити, не всі це можуть витримати», – розповів про свою думку львів’янин призовного віку Юрій.

Такої ж думки про те, що професійна армія – це справді добре для країни і учасник російсько-української війни та депутат райради Богдан Федун. Однак, реалізовувати це саме зараз – вважає неправильним.

«Якщо б ми не були у стані війни – таку реформу армії можна було проводити. В країнах Євросоюзу, які є членами НАТО насправді така система є і майже ніде немає власне такої призовної армії і у нас це більше такий спадок “совка” і я прекрасно розумію, що ті люди, які йдуть в армії самі, вмотивовано – вони є набагато ефективніші. До прикладу, один боєць може бути набагато ефективніший, ніж десятки, а то і деколи сотні строковиків», – каже доброволець та депутат Львівської районної ради Богдан Федун.

 

«Це популізм».

Не вірить у реалізацію указу про скасування призову і називає його – популізмом директор будинку воїна у Львові Олег Височанський. Бо поки Україна захищає свої кордони на сході – це неможливо.

«Ви зрозумійте, вся ваша держава, всі ваші прибутки, всі ваші «великі» будівництва можливі доти поки стоїть ворог там на сході. І це має бути пріоритетом», – так сказав про указ директор Будинку воїна, військовий експерт Олег Височанський.

Дніпровська трагедія показала, що система потребує змін.

Ці кадри із Дніпра у січні шокували усіх, без винятку. На території Південного машинобудівного заводу нацгвардієць-строковик застрелив чотирьох військовослужбовців та одну цивільну жінку, ще п’ятеро людей отримали поранення. Опісля інциденту, шукаючи причину в такій жорстокій поведінці хлопця, в мережі заговорили про ймовірні знущання та дідівщину, які передали нашій армії у спадок від Радянського Союзу.

«Якщо була дідівщина і цей хлопець став жертвою неуставних взаємн і таким чином взірвався і відімстив, то це означає, що там є дідівщина. А якщо ж він просто психопат, ну припустимо таке, то це означає, що там не працюють психологи і ця система абсолютно не діє», – каже громадська активістка, влогерка та журналістка Вікторія Балицька.

Та, переконана Вікторія Балицька, цей інцидент ще раз змушує військове керівництво усвідомити, що Збройні сили потребують змін. Батьки ж строковиків, які постраждали від “дідівщини” мітингували цього тижня біля Офісу президента. Вимагали поновити розгляд кримінальних справ та покарати винних у загибелі їхніх синів. Схоже, дніпровська трагедія може стати символом змін у строковій службі і загалом Збройних силах України.

 

За українськими військовими полюють рекрутингові компанії. Необхідне збільшення фінансування.

Щодо українського війська – то за час війни воно зміцніло, а наші захисники отримали важливі для професії навики. Тож на тих, хто воював на Сході, – попит в іноземних військових компаніях.

«Зараз Україна є площадкою такого рекрутингу. Всі розуміють, що в країні йде війна, що є люди із бойовим досвідом. І що вони набагато кращі ніж, наприклад, будь-які іноземці, які не воюють, які не мають цього досвіду. Тому за професіоналами, за українськими офіцерами полюють рекрутингові компанії», – каже доброволець та депутат Львівської райради Богдан Федун.

Аби наші військові залишилися в Україні, потрібно думати насамперед про їхнє фінансове забезпечення та умови праці. Для прикладу США, де армія контрактна, за оцінкою веб-ресурсу Global Firepower у 2020 році –  перебувають на першій сходинці у рейтингу найсильніших військових держав світу. У 2019-му, за висновками Стокгольмського інституту проблем миру на оборону штати витратили 732 мільярди доларів.  

«Ви порівняйте економіки цих держав. Їхня економіка одного штату чи одної області потужніша ніж цілої України, але ще враховуйте, що ми в стані війні. І як би ми її не називали: гібридною чи не гібридною. Нам чим більше людей – громадян України пройдуть підготовку військову, тим ми будемо мати потужніший резерв», – додає директор Будинку воїна та військовий експерт Олег Височанський.

В яких країнах є призов, а які держави від цього відмовилися.

Нині держави світу поділені на ті, які мають обов’язковий призов і ті, що перейшли на професійну армію. До перших входять Данія, Греція, Норвегія, Литва, Китай, Туреччина, Естонія, Австрія, Російська Федерація, Швейцарія. Професійна армія тим часом є в США, Польщі та Великобританії. А от Маврикій, Ісландія, Коста-Рика, Панама не мають регулярної армії.

Україні давно варто визначитися із моделлю Збройних сил, вважають експерти. Однак, реалізувати задум професійної армії варто принаймні тоді, коли не буде війни і коли бюджет держави стане готовим до таких витрат.

 

Юлія Бундз

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі