НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Сміттєзвалище біля національного парку: громада Сколе проти рішення ради

Сміттєзвалище біля національного парку: громада Сколе проти рішення ради

У Сколе, посеред Карпат, поруч із парком “Сколівські бескиди” хочуть облаштувати сміттєзвалище

226

Рішення про виділення коштів на розробку проєктно-кошторисної документації для нового полігону твердих побутових відходів депутати ради Сколівської ОТГ ухвалили 20 січня 2022 року.

Першим про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив депутат ради Сколівської ОТГ від ВО “Свобода” Микола Сорока.
“Це питання у порядку денному звучало так: “Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва полігону твердих побутових відходів за адресою вул. Князя Святослава, м. Сколе Стрийського р-н , Львівська обл. Отже, простіше кажучи, на території кар‘єру міська рада хоче зробити сміттєзвалище, сміття може звозитись зі всієї Львівської області (зі слів голови М. Романишина, об’єми – дозволяють )”, – пише чоловік.
Допис сколівського депутата викликав неабиякий резонанс у соціальних мережах. Особливо, з огляду на те, наскільки гостро стоїть «сміттєве питання» на Львівщині. Місцеві мешканці обурювались рішенню депутатів та вимагали пояснень. Зрештою, для того, аби зрозуміти, що відбувається, редакція «Вголосу» звернулась безпосередньо до самого автора допису.

Рішення ухвалювали наспіх, без жодних обговорень 

За словами пана Миколи Сороки, підозра про те, що Сколе хочуть “нав’язати” сміттєзвалище, виникла перш за все через саму процедуру та характер ухвалення відповідного рішення.

“Перед сесією, зазвичай, хоча б за день чи за два, завжди на сайті є порядок денний. Цього дня і перед цим його не було. Я пішов на сесію, не знаючи порядку денного. Для депутатів роздрукували порядок, але ознайомитись із ним під час сесії просто неможливо”, – пояснює свободівець.

Як виявилось згодом, під номером 110 порядку денного звучало питання таким чином: надання дозволу на розроблення ДТП (детального плану території) для розроблення полігону твердих побутових відходів.

Масштаби – для цілої Львівської області 

Як розповів депутат, аргументом для голосування за таке рішення більшість депутатів Сколівської ОТГ назвала добробут громади, яка не має власного полігону та сплачує значні гроші за вивіз відходів. Проте Микола Сорока заявив, що, говорячи таким чином, його колеги все ж дещо лукавлять.
“Я поставив зустрічне питання: “Чому ви не розглядаєте територію, де понад 50% документації робилось ще за попереднього очільника міста? Де реально був інвестор”. У нас є таке село Дубина, одразу за Сколе, і поле на 3 гектари. Інвестор хотів зробити рекультивацію, бо там колись на цю ділянку вивозили, заповнювали її сміттям неправильним методом”,говорить він.
Серед аргументів іншої сторони є те, що ділянка в селі Дубина занадто мала. Понад те, на цій же сесії з вуст деяких депутатів Сколівської ОТГ прозвучали слова про необхідність будівництва на території громади сміттєпереробного заводу.

“Я кажу: “Який завод, яка переробка? Вам пороблено? Яке спалювання, якщо в нас 80% всього вітру йде з боку проєктованого заводу на Сколе! 20% – в бік села Коростів, яке розташоване поруч”. Масштаб ділянки в Дубині замалий – так тодішній інвестор озвучував, що йому поза 40 років роботи на тій території. Невже це ніщо?” – продовжує Микола Сорока.

Зрештою, після емоційної суперечки, рада Сколівської ОТГ таки ухвалила рішення про виділення коштів на розробку документації для сміттєзвалища. Єдиним депутатом, який не голосував за це рішення, був сам Микола Сорока.

“Мене обурило, що це  було приховано від громади. Чому в порядку денному цього не було на сайті? Чому не було зйомок чи трансляції сесії, хоча на останній грудневій сесії міський голова казав, що з нового року всі будуть з трансляцією”, – коментує представник ВО “Свобода” деталі ухваленого рішення.

Вирішення сміттєвої проблеми чи екобомба для Сколівських Бескидів

Місцевих мешканців найбільше непокоїть те, що ділянка, на якій заплановано облаштування сміттєзвалища, розташована одразу біля річки Опір і насичена підземними водами, які можуть бути таким чином забруднені.
«У кар’єрі, на місці, де хочуть робити сміттєзвалище, було велике озеро. Понад 4 гектари. А площа самого кар’єра – понад 27 гектарів. Біля озера, коли там видобували камінь, значна частина каміння падала у водойму. Десь понад 10 років тому вирішили прокопати канал до цього озера в районі 150 метрів. Він веде до річки, що протікає від  Коростева. А далі річка Коростів впадає в річку Опір, а пізніше впадає в річку Стрий», – розповів пан Микола Сорока.
За його словами, міський голова Сколе, схиляючи депутатів проголосувати за розробку документів на сміттєзвалище, апелював до заяв геологів, що загрози немає. Проте він так і не зміг назвати, які саме геологи здійснювали перевірку ділянки.
“Це озеро створилось від того, що кар’єр вибрав камінь, глибину. І в один прекрасний момент в 90-их, під час проведення робіт, натрапили на джерело та підземну течію. В цей день, за робочої зміни, було затоплено два екскаватори. Думаю, ви можете собі уявити кінець 80-х – початок 90-их – це величезна техніка, радянські екскаватори. Працівники не встигли їх забрати, бо зразу прийшла вода. Під цим кар’єром є джерела. І це велика загроза, рано чи пізно в них потраплять важкі метали, а зовсім поруч – ріка Опір, яка впадає в Стрий”, – наголошує пан Сорока.

Понад те, за словами депутата, частково територією кар’єра проходить нафтопровід «Дружба», закопаний там. Він наголошує, що нормами закону й здорового глузду категорично заборонено робити сміттєзвалище там, де є корисні копалини. Адже в будь-якому кар’єрі, чи це піщаний, чи з видобутку каменю, рано чи пізно виникають озера.

Готові навіть на «рейдерське захоплення»

За словами Миколи Сороки, така втаємниченість та водночас наполегливість місцевих достойників у просуванні питання сміттєзвалища викликає щонайменше подив, а щобільше – й підозри. Адже задля створення сміттєзвалище посеред Карпат вони готові піти навіть на фактичне рейдерське захоплення.

“Одне з моїх пояснень для депутатів – цей кар’єр є у постійному користуванні облавтодору. Колись він був як одна структура, але коли там пішли об’єднання, вони перейшли до облавтодору. І ця організація має документ на постійне користування цією землею. Регулярно і без порушень вони сплачують земельний податок на цю землю. Я запитав: то ми проводимо рейдерське захоплення землі? На що мені сказали: це наша земля, нашої ОТГ”, – розповідає представник ВО “Свобода”.
Зауважимо, що наразі мова не йде про голосування за виділення земельної ділянки й початок роботи сміттєзвалища. Поки що йдеться про виділення коштів зі сколівського бюджету для розробки всіх необхідних документів. Водночас, що робити зі всією цією документацією у випадку, якщо громада виступить категорично проти, у раді Сколівської ОТГ не знають.

“Я розумів, що міський голова або підписує це рішення, або ні. Я підприємець, я плачу податки в місцевий бюджет. І за мої гроші депутати і міський голова хочуть розробити документацію. А документація коштує грошей. А ми що, такі багаті, що ці гроші для нас нічого?!” – підсумовує пан Сорока.

Львівський слід у сколівській проблемі 

Зараз сміття зі Сколе вивозять до Стрия, влада якого суттєво підвищила вартість таких послуг для громади Сколе, як розповідає Микола Сорока. Водночас голосування «тишком-нишком» він не вважає ефективним вирішенням цієї проблеми.

“Я підозрюю, хоч не маю прямих доказів, що можуть бути якісь домовленості між Садовим та головою Сколівської громади. Підозра про підкилимні домовленості виникла, судячи з обставин ухвалення цього рішення. Мало того, я не відкидаю, що Славська громада теж зацікавлена в цьому. В Славську полігон біля річки – як заїжджати туди, то їдеш попри сміттєзвалище. Але Львів своїм об’ємом – явно перший претендент. Наскільки мені відомо, я не знаю точно, обласний центр понад 25 млн щомісяця платять за вивезення сміття”, – говорить він.

Проте, попри змогу громади заробляти, Микола Сорока вважає, що утворення сміттєзвалища біля Сколе стане початком кінця для міста.

“Я особисто свою територіальну громаду зі сміттєзвалищем не бачу абсолютно, з одної простої причини – вона розташована в гірський  місцевості. А друге: єдине, чим ми можемо заробляти, – це туризм. Іншого тут абсолютно немає”, – підсумовує він.

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі