Загинули на східному напрямку. Сьогодні Львівщина прощається із шістьма захисниками

Сьогодні, 19 квітня, Львівщина прощається із шістьма захисниками. Віталій Дідик, Віталій Яворський, Андрій Войтко, Степан Дільний, Георгій Ломарєв, Олег Ленько – віддали свої життя у боротьбі за свободу України від російського агресора. Віталій Дідик. Львів’янин. Народився 13 жовтня 1970 року. Професійну освіту здобув у Львівському музично-педагогічному училищі імені Філарета Колесси, вищу – у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. Проходив військову службу в лавах 40 полку імені полковника Данила Нечая Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Впродовж восьми років навчав музики у загальноосвітній школі у Львові. Останнім часом працював на виробництві. Захоплювався музикою: грав на кларнеті, акордеоні та фортепіано. Співав у Львівській національній академічній чоловічій хоровій капелі «Дударик». За словами близьких, був «люблячим батьком, відповідальним громадянином та великим книголюбом – багато читав». Із початком повномасштабного російського вторгнення добровільно став на захист Батьківщини до лав 103 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних сил України. Виконував бойові завдання на Харківщині, Донеччині та Луганщині. Помер 17 квітня. У Віталія Дідика залишилися дружина, мати, син, донька, онука, сестра, теща, похресниця та племінники. Віталій Яворський. Уродженець міста Новояворівськ Львівської області. Народився 24 липня 1978 року. Після навчання в Новояворівській школі проходив службу у Севастополі у складі зенітно-ракетних військ. Був відданим прихильником львівських «Карпат». Усе своє життя Віталій Яворський присвятив обороні держави. З 2014 року – учасник АТО, із початком повномасштабного вторгнення – доброволець та воїн Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Загинув 15 квітня. У Віталія Яворського залишилися мама та сестра. Андрій Войтко «Пікачу» народився в селі Шнирів Золочівського району Андрій Войтко народився 17 листопада 1989 року в селі Шнирів Золочівського району. Навчався в Шнирівській гімназії ім. П.Федуна та ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій і ім.С.З.Ґжицького. Займався спортом- професійними боями, кандидат в майстри спорту. Працював в сфері рибного господарства. Проживав із сімʼєю у Стрию. Боєць 4-ої Бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж». В перші дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Вступив до лав НГУ. Брав участь у штурмах на гарячих напрямках, наодинці заходив у тил ворога. Загинув 13 квітня 2024 року в районі населеного пункту Спірне на Донеччині. У Андрія Войтка залишились батько, брат, дружина та дочка. Степан Дільний житель села Милятин Городоцької громади Степан Дільний народився 9 січня 1973 року.  Був старшим солдатом військової частини А4026. Загинув 11 квітня 2024 року в Донецькій області під час виконання бойового завдання. Воїну був 51 рік. У Степана Дільного залишилися мама, дружина, донька і син, онуки, сестра і два брати. Георгій Ломарєв родом із Дрогобича Народився Георгій Ломарєв 24 жовтня 1978 року. Проживав у Дрогобичі. Закінчив загальноосвітню школу №3 та вище професійне училище №19. Також дрогобичанин навчався у військовому училищі на Харківщині та мав звання прапорщика. У мирний час чоловік їздив на роботу за кордон. З початком АТО у 2014 році півтора роки провів у зоні бойових дій. А з перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України – у складі 80-ї ОДШБ, де виконував завдання військової розвідки. Георгій Ломарєв загинув 16 квітня, отримавши сильне осколкове поранення під час мінометного обстрілу неподалік Красногорівки на Донеччині. У загиблого Героя залишилися мама, брат, дружина та двоє дітей. Олег Ленько родом із Червонограда. Олег Ленько народився 1969 року. Виконував бойові завдання у складі військової частини А4026. Загинув 11 квітня на Донеччині.

• ЛЬВІВ
• ПРОЩАННЯ