Стрітення: нова дата, традиції свята, прикмети про зустріч зими і літа

У п'ятницю християни в Україні відзначають свято Стрітення Господнього. Відтепер - із переходом на новий церковний календар - воно припадає на 2 лютого, замість 15 лютого. В цей день віряни освячують воду і свічки. Стрітення - це неперехідне свято і щорічно святкується через 40 днів після Різдва Христового.

Історія Стрітення Господнього

Стрітення Господнє - одне з 12 головних церковних свят у році. Стрітення – значить “зустріч”, зустріч із Господом. Також у цей день зустрічаються Старий і Новий заповіти. У народі цей день пов’язували зустріччю зими і весни. У цей день  Діва Марія і Йосиф прийшли з немовлям Ісусом в храм, щоб принести Богу подяку за первістка. У храмі їх зустрів Симеон Богоприємець. Він уособлює людство, тому що він чекав пришестя Христа. Симеон, згідно із переказами, жив близько 300 років. Помер, коли нарешті взяв очікуване немовля на руки. У дитяті Симеон відразу визнав Месію. Праведний Симон вважається свідком Божественного походження Христа.

Народні прикмети і традиції на Стрітення

У народі вірили, що на Стрітення Господнє зима з літом зустрічається, сперечаються між собою, тому часто в цей період може різко змінюватися погода. І ця прикмета існувала ще за язичницьких часів. Але тоді люди готувалися до приходу весни, співали особливі пісні-замовляння, щоб тепла погода швидше прийшла. Одна з найвідоміших прикмет: якщо півень цього дня нап'ється води - весна буде рання і тепла.

• якщо день сонячний – рік буде врожайним;
• йде сніг і вдарили морози – весна буде пізньою, дощовою й холодною;
• потеплішало – весна буде такою ж;
• сніг дороги замітає – весна буде пізньою й холодною.
• сніг опівдні - до гарного врожаю пшениці, а якщо сильний вітер - буде врожай фруктів.

А ще цього дня було прийнято ворожити. Наприклад, на ніч на вулицю виставляли тарілку з зерном. Якщо зранку бачили на ньому росу, значить врожай буде хорошим. А якщо зерно залишалося сухим – чекали поганого урожаю.

Стрітенські свічка і вода: для чого використовують

Традиційно на Стрітення Господнє у храмах освячують свічки і воду. Вірять, що тоді вони матимуть лікувальну силу. Стрітенські свічки віддавна використовували у різних обрядах, очищали дім, запалювати під час молитви впродовж року. Стрітенську свічку запалювали і при тяжкій хворобі. Проводили обряд окурення при немічі, складних пологах, дитячому переляку, а при зубному болю треба було її гризти та кусати. Нею окурювали всю господарку: корів з телятами від пристріту, а стадо худоби перед тим, як виганяти на пашу. Також обкурювали весь дім при епідеміях та інфекційних хворобах. Коли йшли вперше орати чи жати, ця свічка завжди була при собі в господаря. Ще таку свічку ставили біля хворої людини перед смертю - для легшого відходу в інший світ. Вважали, що при сварці в домі треба засвітити Стрітенську свічку й конфлікт припиниться. Також їх часто запалюють під час сильної грози, щоб захистити дім від негоди. Святу воду використовують для зняття пристріту і лікування важко хворих.

"Обов’язкових місць зберігання чи часу, коли потрібно запалювати цю свічку не існує. Є різні звичаї, пов’язані з цими свічками в нашому народі, але вони не мають церковних підґрунть. Їх навіть називають «громовими» і запалюють під час якихось нещасть. Але найкраще використання Стрітенської свічки – це щоденна молитва. Зібратися родиною разом, запалити її перед іконою і помолитися. Оберігає не свічка, а – Господь. А свічка – це чергова нагода для людей зібратися і помолитися, вона лише додає урочистості до нашої молитви і відчуття Божої присутності, але не більше. Вона – символ, а не талісман", - водночас пояснює священник о.  доктор богослов’я Василь Рудейко.

• ТРАДИЦІЇ
• ПРИКМЕТИ
• ЗИМА
• СВЯТО