Про управу на недобросовісних забудовників, як Львів потопає у судових процесах та чому транспортну проблему немає кому вирішувати, – гість студії “Юркевич. Акценти” на телеканалі NTA, секретар Львівської міської ради Маркіян Лопачак розповів про те, як жив Львів у 2021 році.
Транспорт: Усі хочуть щось придумати, але воно є давно вигадане
– Питання, яке дуже болить, – транспорт. Львів потребує зміни транспортної системи. Наскільки реально це вирішити?
– Я би не сказав, що проблема транспорту через велику заселеність Львова. В інших європейських містах, в Польщі, Німеччині, де правильно організована транспортна інфраструктура, легше користуватися громадським транспортом. Востаннє це питання піднімалося в 2012-му році, проте коли з 1 січня 2013 року нова транспортна схема запрацювала, люди не могли зрозуміти: куди, яким транспортом можна доїхати. Впродовж 2013-го року нову транспортну схему скасували на 95%. Було багато критики, адже не можна говорити про транспорт лише в ракурсі громадського транспорту чи організації руху автомобілів, чи паркінгу. Необхідно прораховувати загалом всі проблеми.
Всі хочуть щось придумати нове, але воно є давно вигадане. Треба подивитися по аналогічних європейських містах із вузькими вулицями центральної частини і брати приклад звідти. Рішення потребує кардинальних змін і, можливо, якась частина львів’ян буде спочатку це негативно приймати. Невирішення цих проблем призводить до критичної ситуації.
– Тобто нової системи транспорту в 2022-му році не буде?
– Тут навіть не питання коштів. Хто її має зробити? Був створений департамент мобільності в Львівській міській раді, який мав розробити оцю транспортну схему. У депутатів на останньому засіданні було багато запитань до цього департаменту. Депутати реагують на роботу чиновників, коригують діяльність якоїсь програми чи галузі. Але як ті чиновники працюють – це запитання до міського голови.
– Яка ситуація з електронним квитком?
– Така ж як і з транспортною схемою. Про це говорять з 2013-го року. Багато дискусій було останні три тижні. Введення електронного квитка у Львові дуже важко йде, адже часто змінюються керівники різних галузей. Людина, яка відповідала за введення електронного квитка, звільнилася пів року тому. Минулого пленарного засідання чиновники запевнили, що цей електронний квиток у 2022-му році запрацює. Якщо запрацює електронний квиток, то напрацюється й транспортна схема.
Судові процеси через незадоволення громад
– У цьому році Львів збільшився територіально майже вдвічі, приєдналося багато сусідніх громад. Львів виріс і якісь досягнення за рік мусять бути. Що отримала громада від утворення великого Львова?
– Зараз ми зайшли в суцільні судові процеси через незадоволення громад. В Івано-Франківську це пройшло без судових процесів, скандалів, звинувачень, бо міський голова Руслан Марцинків рік їздив по населених пунктах, спілкувався з громадами, з сільськими головами, переконував, шукав компроміс і ці громади погодилися стати частиною Франківська. А у нас команда Садового отримала великий спротив, бо зробила не достатньо для налагодження контактів із громадами.
Але наша громада таки збільшилася. Дуже довго йшов цей процес, багато скандалів вдалося зупинити. По деяких населених пунктах сільські ради некоректно працювали останні місяці й правоохоронні органи розслідують декілька кримінальних проваджень щодо земельних махінацій. Проте й багато вдалося зробити спільно з громадами. Це зупинка некоректного, злочинного переведення земель у селищі Рудне, яке стало частиною Львова. Там земельні ділянки виділялися під будівництво садочків і скверів, а вони всі стали частиною індивідуального будівництва.
Це і лікарня в Дублянах, яка була переведена в лікарню швидкої медичної допомоги. В 2022-му році там треба буде робити ремонт. Частково вдалося налагодити систему транспортного сполучення в цих населених пунктах. У 2022-му році скоординуємо роботу будинків культури, стадіонів, спортивних майданчиків. Це будуть перші яскраві кроки.
– Коли об’єдналася велика територіальна громада, критики казали, що не вистачить рук, комунальників, техніки для підтримки цих громад. І дійсно, під час снігопаду у Винниках люди скаржилися, що раніше не було проблем із прибиранням міста. Цю ситуацію вдалося побороти?
– Зараз цими населеними пунктами опікуються районні адміністрації. Я не згоден з тим, як розподілялися повноваження між департаментами агломерації і районними адміністраціями. В нас часто створюються нові бюрократичні органи. Все залежить від людей на місцях. Якщо би в Винниках було фахове керівництво, воно би правильно організовувало роботу. Ці притирання будуть відбуватися ще протягом року часу. Згодом будуть зняті всі гострі кути.
– Є дуже багато судових рішень і може таке статися, що Львівська територіальна громада розвалиться. Зберігається така загроза?
– Не допустити цього – функція міського голови і виконавчих органів влади. Якщо таке трапиться, це було би неправильно. Треба було активніше попрацювати рік-півтора до приєднання, аніж зараз перебувати в юридичних спорах і судових процесах. Це неправильний приклад для Львова і для всієї України.
За два роки багато львівських лікарень змінилися найкраще
– Які плани має Львів на розвиток медицини у наступному році? Які напрямки мають стати ключовими в 2022-му році?
– Коли в міській раді є незгідні, то починається нагнітання ситуації. Так було весною, коли депутати двічі не проголосували за медичну реформу. Робоча група працювала над цією реформою близько пів року, було багато дискусій, було залучено багато фахівців і це питання було прийняте на сесії одноголосно. Тобто питання, які стосуються життя міста, не вирішуються, якщо проведена погана робота в досесійний період. Тоді питання переходить в політику, що перекривлює суть проблеми.
Я тішуся, що ми прийняли цей збалансований документ і нам вдалося об’єднати медичні установи. Як воно буде працювати, залежить від людей. Як говорять фахівці, це буде позитив для Львова. За останні два роки багато львівських лікарень і поліклінік змінилися в кращу сторону. Було виділено величезну суму коштів. З початком пандемії стало видно, що стан медицини був неналежний. Основний акцент був скерований в медицину. Вдалося закупити величезну кількість обладнання, відбулися хороші кадрові призначення, налагодити роботу лікарень. За рік-два ці об’єднання дадуть дуже хороший результат для мешканців нашого міста.
Змінилися лікарні, відношення і підхід в кращу сторону. Був зроблений медичний колл-центр, люди мають змогу запитати, що робити в тому чи іншому випадку. Цей центр має багато позитивних відгуків, коли людина отримує фахову допомогу від лікарів. Це багатьом людям полегшує подальше лікування.
Депутати зобов’язали назвати забудовників, які не дотримуються обіцянок
– Цього року у Львові американський бізнесмен українського походження виділив дуже велику суму на будівництво Центру матері і дитини у Львові. Депутати проголосували за виділення землі. Можливо, наступного року розпочнеться будівництво?
– Я надіюся, що так. Це безпрецедентний позитивний крок. Були нюанси, пов’язані з українським законодавством, але запустити цей процес вдалося. Ці об’єкти надалі будуть передаватися в комунальну власність. Цього року почнуться ці роботи і в найближчі 2-3 роки вони би мали завершитися.
– Кілька років тому у Львові почалося некомфортне, дуже щільне будівництво. Деякі речі доводиться виправляти. Чи є в законодавстві норми і механізми для примусу забудовників будувати школу чи дитсадок.
– Слово «змусити» – некоректне. Про цю хаотичну забудову можуть говорити громадські активісти. Люди, які надають містобудівні умови та обмеження, не можуть говорити, що відбулась хаотична забудова. Треба чітко називати тих забудівельників по іменах і створювати такий блек-лист у міській раді. Якщо забудовники не дотримуються зобов’язань, то в подальшому це відіб’ється на їх подальшому бізнесі.
Питання забудов треба вирішувати в комплексі. Коли приймається рішення про нове будівництво, будівельники мають дотримуватися своїх зобов’язань. Наступне пленарне засідання буде присвячене цьому питанню. Заступника міського голови депутати зобов’язали підготувати інформацію про недобросовісних забудовників, які не виконують зобов’язання.
Коли видається дозвіл на нове житлове будівництво і є необхідність покращити соціальну інфраструктуру в мікрорайоні, то ці речі фіксуються і забудовник йде назустріч, то треба чітко слідкувати, щоб це не порушувалося. Нові райони (Малоголосківська, Щурата, Замарстинівська, Мазепи) при плануванні бюджету на 2022-й рік матимуть фінансування на проєктування і будівництво нових доріг, реконструкцію існуючих доріг. Пропозиції на вулиці Щурата стосуються будівництва нового транспортного сполучення трамвайною колією. Це дасть можливість уникнути соціальної напруги в цих районах.
– У конкурсі громадських проєктів переміг парк Малоголосківський. Також має запрацювати дитячий садок. Це за 15 років перший новий комунальний садочок.
– Цей садок вдалося зробити за останніх 15 років. Це була ініціатива фракції «Свобода» і це хороший приклад якісної співпраці міста, громади і приватного забудівельника.
– Чи є плани продовжити будівництво дитячих садків і чи є в них потреба? Скільки Львову реально бракує місць у дитячих садочках?
– Будувати нові заклади однозначно потрібно. За 15 років створили декілька груп на Медової Печери, Малоголосківській, у Винниках добудували великий дитячий заклад. По кількох садочках доробляли приміщення на декілька груп. Але є з десяток прикладів, коли території колишніх відомчих дитячих садочків при приватизації підприємств переходили в приватні руки і вони були втрачені для громади.
Місто розвивається, росте, садочків не вистачає. Садочки будуватися будуть, але міський бюджет не може осилити всю кількість. Треба шукати баланс приватної і комунальної співпраці, але будувати і комунальні заклади поступово, щороку, щоб зняти напругу в цій царині.
Львів має забагато кредитних зобов’язань
– У цьому році почались розмови про ймовірний дефолт через величезну кількість кредитів, яких набрало місто. Чи дійсно з казною міста все так погано?
– Це дуже делікатне питання. На всі побажання і потреби коштів не вистачає. Коли доповідали на комітеті формування бюджету розвитку на 2022-й рік, то проєкт бюджету становив півтора мільярда, а запитів – на понад 5 мільярдів. Нам не вдасться зробити об’єктів і робіт більше, ніж на 3,5 млрд грн.
Але наше місто змінюється. Цих кредитних зобов’язань, які має Львів, є забагато. Це некоректна практика набирати кредитних зобов’язань більше, ніж є можливість їх сплати в майбутньому. Найближчі роки в план розвитку буде включатися погашення старих зобов’язань. У бюджеті на 2022-й рік значна частина коштів виділена на дофінансування об’єктів, початих в 2020-21-му роках. Необхідне ще й наповнення бюджету розвитку.
Упродовж двох останніх років через пандемію довелося робити вливання в медицину і якісь галузі цих коштів недоотримали. Через карантинні обмеження бізнес недоотримав прибутків, люди йшли в вимушені відпустки і економіка просідала загалом. Місто намагалося підприємцям допомагати, відшкодовувати кошти щодо оренди. Загалом рік був важкий і будемо сподіватися, що 2022-й рік буде приємніший.
– Що особливого і важливого для міста є в проекті на 2022-й рік?
– Найважливіше – доробити медичні об’єкти через ситуацію з пандемією в світі. Також це є транспортна проблема, будівництво сміттєпереробного заводу і будівництво паркінгів.
Тетяна Юркевич, Олена Івашків
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook 
