НТА > НОВИНИ > Надзвичайні події > Трагедія на Говерлі. Альпіністи про основні причини, чому гинуть люди в горах

Трагедія на Говерлі. Альпіністи про основні причини, чому гинуть люди в горах

“Потрібно тверезо оцінювати ситуацію. Перед походом перевірити з декількох джерел метеоумови, приділяти час фізичній підготовці”

1613
goverla3

Засніжені схили гір та білосніжні краєвиди українських Карпат приваблюють чимало туристів з усієї країни і не тільки. Утім, зимовий похід – це не лише красива пригода, а й потенційна небезпека через мінливість погоди, можливість сходження лавин та навіть через власну безпечність.

Трагедія 15 січня при сходженні на Говерлу, коли загинула 57-річна туристка, а ще двоє молодих людей травмувалися, нагадали: гори, особливо взимку, це місце, де життя може залежати від дрібниць, одного кроку чи рішення.

Що стало причиною трагедії на Говерлі? Як пише ТСН, учорашні учасники трагічного сходження знали, що в Карпатах зараз несприятливі погодні умови, втім вирішили ризикнути. Вважали себе достатньо підготовленими. Мовляв, дивилися у соцмережах, як ходили інші. Крім того, самі вже бували у зимових походах.

На Говерлу піднімалось троє: всі мешканці Одеської області. 32-річна жінка, її 34-річний наречений та його мати. До вершини гори не дійшли метрів 800 через лід та вітер. Тому почали спускатися назад. Втім, послизнулися. Їх понесло з гори. Радше за все, старша жінка загинула від сильного удару головою об дерево. Остаточні висновки має зробити слідство. До речі, саме вчора у загиблої був День народження…

goverla1

Окрім того, як повідомило Суспільне, також 15 січня заледве не завершився бідою і ще один похід на Говерлу: 49-річна жінка з 12-річною дитиною потрапили у лавину. На щастя, все обійшлося лише стресом і кількома травмами без загроз життю.

Тож зараз, на середині зими, коли походи в гори набирають обертів, а Карпати все більше заносить снігами, вирішили нагадати про особливості таких мандрівок і як до них підготуватися. А ще поради досвідчених альпіністів, як діяти, якщо таки потрапили в екстремальну ситуацію. Вперше цей матеріал NTA публікував 12 грудня 2021, але зараз він і далі є особливо актуальним.

goverla winter

Похід на виживання. Реальні історії

Голова федерації альпінізму в Івано-Франківській області Олексій Драпак пояснює, що походи в гори є небезпечними в усі пори року через фактори, на які людина не може вплинути. Утім, взимку небезпека зростає.

«Наприклад, погода, тварини. Але взимку небезпека зростає, змінюються суттєво умови, в яких людина здійснює горосходження чи похід гірський. Стає холодніше, випадає більше опадів, русла річок підіймаються», –  розповідає Олексій Драпак.

За його словами, неприємні ситуації в горах – не рідкість. Оскільки коло спілкування людей, які постійно ходять у гори досить широке, то всі всіх знають, каже Олексій:

«Коломийчани, які загинули на Попі Івані, то це були знайомі люди нам. Ми спілкувалися з керівником станції туристів міста Коломия».

Трагедія, про яку згадує голова федерації альпінізму, сталася взимку 2019-го. Група з восьми досвідчених туристів рухалася на гору Піп Іван Чорногірський, проте двоє з них не дійшли до рятувального посту та замерзли на смерть. Загиблими виявились керівник станції туристів у Коломиї Павло Вінтоняк та 24-річний Роман Беркещук.

Натомість 2020-ого року у районі карпатської вершини Піп Іван Мармароський заблукав турист, що вирушив туди  у сольний похід. Чоловіка, який потрапив у великий снігопад і пошкодив ногу, шукали близько 20 годин. На щастя, йому вдалося врятуватися.

Як згодом повідомляли волонтери та рятувальники, «турист зміг на своєму смартфоні визначити свої координати через GPS і надіслати їх», що полегшило пошуки. В іншому випадку, ситуація могла закінчитись трагічно.

Трагічна ситуація сталася вже у перші дні зими 2021-ого. На Закарпатті 4 грудня під час катання на снігоходах в районі полонини Руна втратили орієнтир та заблукали троє чоловіків.

Врятуватись змогли лише двоє. Третього, 50-річного чоловіка, якого шукали три доби, знайшли в снігу за 200 метрів від снігохода.

При цьому начальник 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи  Івано-Франківська Тарас Бринда пригадує один парадоксальний випадок, коли турист взимку знехтував усіма правилами, заблукав, однак дивом вижив.

«Найбільше запам’яталась історія, коли група з чотирьох туристів (один українець та троє білорусів) піднялася на гору Піп Іван. Це була зима. Було зрозуміло, що люди недосвідчені. Українець був у джинсах, легких кросівках, без туристичних бахіл, легкі рукавиці. Вони здійснили сходження з Дземброні на Піп Іван, бо була хороша погода, стежки були протоптані, хороша видимість», – розповідає Тарас Бринда.

Туристи переночували в аварійному притулку, щоб вранці вирушити за своїм маршрутом – Чорногірським хребтом до Говерли. За словами Бринди, який у цей час він був керівником чергової зміни на горі, туристів намагалися переконати спуститися якнайшвидше та безпечним шляхом до населеного пункту, оскільки погодні умови погіршаться. Проте рекомендації рятувальників вони до уваги не взяти. Відтак, українець заблукав.

«Його знайшли на 3-4 день. Мав обмороження, переохолодження, пневмонію, але йому вдалось  вижити. Але у нього було більше шансів загинути. Людина була непідготовлена, без досвіду. Це була його перша мандрівка в гори. Переоцінив свої сили. У моїй роботі були випадки, коли люди були у кращих умовах, але втрачали життя», – додав він.

За словами Тараса Бринди, керівним документом визначено, що активна фаза пошуків триває три доби. Уже після семи діб керівник може ухвалити рішення: або продовжити, або зупинити пошуки, зважаючи на усі обставини.

Чому туристам доводиться боротись за життя

У більшості випадках причинами негативних наслідків, в тому числі летальних наслідків, є сукупність факторів: погана фізична підготовка, погодні умови. Також, за словами Олексія Драпака, є суб’єктивні фактори, коли людина недостатньо приділяє увагу своїм морально-вольовим якостям, перебільшує свої можливості.

«Потрібно тверезо оцінювати ситуацію. Перед походом перевірити з декількох джерел метеоумови, приділяти час фізичній підготовці», – каже Олексій Драпак.

Потрапити у небезпечну ситуацію туристи також можуть через неякісне спорядження, яке може підвести у будь-який момент.

«Для прикладу, минулого року, 8 березня, була група на Смотричі, яка намагалася на вершині встановити намети. Але була погані метеоумови, сильний вітер і намети порвало. Люди ночували в дуже некомфортних умовах, які могли призвести до летальних наслідків, могли замерзнути», – пояснює він.

Похід у гори і правильна підготовка до нього

Поради професіонала

Одяг має відповідати тому рівню походу, який запланований мандрівниками. Якщо це зима, то взуття мало б передбачати можливість закріплення кішок (металеві пристосування для пересування по льоду, кріпляться на черевиках різними способами), тому що схили можуть бути обледенілі, а сніг може бути дуже твердий.

«Одяг має бути теплий і легкий, водонепроникний, мембранні курки, штани, правильні дощовики, які дозволяють і в сніг, і у вітер отримати захист», – каже Олексій Драпак.

За його словами, обов’язково мають бути:

  • навігація, «тому що загубитися можна і в трьох соснах»;
  • аптечка, в якій мають бут препарати від обморожень;
  • телефон заряджений, павербанк;
  • контактні телефони рятувальної служби;
  • мають бути повідомлені близькі особи про контрольний час, коли і де людина планує перебувати в горах, де ночувати, куди спускатися;

Заблукав. Що робити

Олексій пояснює, що коли людина заблукала, спочатку потрібно дістати навігатор, щоб зрозуміти місце перебування. Якщо немає навігатора, то телефонувати рятувальникам і виконувати їхні вказівки. Якщо такої можливості немає, то варто спускатися по схилу вниз, до найближчого потічка, річки, яка приведе до населеного пункту.

«Це найпростіший варіант. Або повертатися по своїх слідах, де є якийсь прихисток. По своїх слідах, якщо є можливість, – найкраще. Так легше йти, замість пухкого чи твердого снігу. Можна розвести вогонь, підтримувати температуру. В першу чергу замерзають нерухомі частини тіла: пальці рук, ніг. Постійний кровообіг має бути. Людина має рухатись. Часто обличчя обморожують, тому має бути ще якийсь крем», – інструктує голова федерації альпінізму в Івано-Франківській області Олексій Драпак

Також додав, що ці ж правила стосуються і лижників. Проте вони повинні більше звертати увагу на лавинну небезпеку.

«Альпіністи, туристи менше звертають увагу на лавинну небезпеку. Більшість їхніх сходжень невисокої категорії складності. Це можуть бути гребневі сходження, де є менша лавинна небезпека, ніж на схилах, де катаються лижники, фрірайдери», – пояснює Олексій Драпак.

Поради рятувальників

Як готуватися до походу

Начальник 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи міста Івано-Франківськ Тарас Бринда також відзначив, що гори – це місцевість з підвищеними ризиками у будь-яку пору.  Можна заблукати, натрапити на дикого звіра, травмуватись, не бути готовим до зміни погоди. А отримати обмороження чи перехолодження можна навіть весною чи влітку.

«Якщо в ці пори року людина може відбутися лише наслідками для здоров’я, то взимку може втратити життя. Для туристів можна побудувати один алгоритм, як готуватися до мандрівок гірської місцевості і як їх здійснювати», – зазначив Тарас Бринда.

Ось важливий алгоритм дій перед походом в гори (діє не лише взимку):

  • Обрати для себе маршрут, який відповідає досвіду людини, рівню фізичної підготовки, а також спорядження.
  • Спланувати маршрут і вивчити його: де похід буде починатися, де завершуватися, запасний план на випадок зміни погоди.
  • Дізнатись прогноз погоди. Якщо умови несприятливі, то від мандрівки треба відмовитись або перенести.

«У горах – погіршення погодних умов – це дуже серйозний ризик, яким не можна нехтувати»

  • Дізнатися та записати актуальні номери телефонів рятувальних служб.
  • Почитати в інтернеті, на форумах чи зателефонувати в один із підрозділів гірських рятувальних служб і дізнатися, який оператор та в якій місцевості має краще покриття.

Одяг та спорядження в гори

Зважаючи на маршрут і пору року людина має мати належний туристичний одяг, а також інші елементи туристичного спорядження. Взимку потрібно мати:

  • Снігоступи
  • Лижі скітур
  • Лавинні комплекти

Тарас Бринда пояснює, що лавинний комплект складається з трьох частин: лавинна лопата, лавинний щуп та лавинний біпер. Він дозволяє людині знайти напарника.

Крім того, є такий вид лиж, як скітур. Вони дозволяють не лише кататись вниз схилами, але також йти вгору.

«Власне, мандрувати взимку горами можна за допомогою скітур-лиж. Бо зі звичайними лижами можна тільки вниз спускатись», – додав він.

Тарас Бринда запевняє, що дуже важливо при плануванні походу подбати про одяг та взуття.

Навіть влітку потрібно мати легенькі флісові рукавиці та шапку, куртку-вітрівку. Взуття має бути зручне, з хорошим протектором.

«У жодному випадку не можна брати нове взуття, воно має бути розходжене. Найкращий варіант – це трекінгове взуття, яке продається в спеціалізованих магазинах. Але це можуть бути для легких мандрівок і зручні кросівки», – радить він.

Одяг підбирають за принципом шарів:

  • Базовий шар: термобілизна, синтетичні футболки та легінси (вбирають піт та швидко висихають).
  • Проміжний шар: флісова кофта, легкий пуховичок навіть влітку (на найвищих гірських хребтах влітку температура може впасти до 12-15 градусів), головний убір, рукавички.
  • Вітрозахисна куртка, а влітку дощовик. Мембранний одяг взимку.

Заблукав. Алгоритм дій

«Якщо людина не може собі сама допомогти, то потрібно телефонувати у рятувальну службу, пояснити ситуацію і їй дадуть рекомендації або скерують на допомогу рятувальну бригаду», – розповідає начальник 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи.

Рятувальник пояснює, що рекомендації будуть залежати від ситуації, яку описала заблукана людина. Рятувальники можуть рекомендувати людям залишатися на місці і чекати приходу пошуково-рятувальної групи. Також можуть рекомендувати рухатися в якомусь напрямку. Для цього черговий, який прийняв виклик, має оцінити чимало факторів.

«Наприклад, людина може взимку заблукати і бути в такому місці, яке дуже продувається вітрами, мати поганий одяг. Тут ми у жодному разі не будемо рекомендувати чекати на місці. За цей час людина може замерзнути», – пояснює Тарас Бринда.

Немає зв’язку

У цьому випадку потрібно згадати свій шлях, зорієнтуватися на місцевості. Якщо людина на стежці чи маркованому шляху, то може рухатися за ним вниз.

«Або якщо натрапила на струмок, то рухатися струмком вниз, як правило він виведе до людей», – додав Бринда.

Отже, головна порада і від рятувальників, і від альпіністів: ніколи не можна недооцінювати гори і переоцінювати себе. Будь-який похід – це пильність, підготовка і відповідальність за свої дії.

Валерія Рабінович

 

Оцініть новину
Клас!
1
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"