Армія. Віра. Мова. Ні, це не вигадав хитромудрий Гринів для біг-бордів Петра Олексійовича (якого ми ще якось зустрінемо для бліц-інтерв’ю). Це символ віри практично будь-кого з мого кола довіри 2000-х років, хто читав Клаузевіца, Донцова та Еволу, та ходив на спаринги в зал боксу “Шкіряна рукавичка”. Ми знали, що буде війна, хоч на нас колеги по університету часто дивилися зі співчуттям. Тепер якось навпаки. За жовтень та листопад цього року противником (не лише Москвою) проти національної єдності українців у воюючій Україні реалізовано три потужні комплекси ІПСО, стартом яких стали:
- Гламурне весілля поблизу Львова;
- Десакралізація храму у Львові;
- Скандал навколо інтерв’ю професорки філології зі Львова.
заможних фізично здорових та життєрадісних громадян та громадянок дітородного віку, які насолоджуються життям в тилу на фоні потужного ворожого контрнаступу на Східному та Південному фронті, мали деморалізувати Армію. Зйомка кліпу відомої співачки зі сценами одностатевого кохання в одному з найдавніших Храмів Львова за промоції відомого письменника та хвиля висміювання віруючих людей, яким це не сподобалося, мали вдарити по Вірі. Злива взаємних образ після інтерв’ю "лівому" каналу контраверсійної, але пасіонарної професорки української філології, фрагмент якого емоційно зачепив військовослужбовців заслуженого бойового підрозділу на предмет володіння українською мовою, мала нівелювати державотворчу роль Української Мови. Я не маю достатньо ресурсу, аби зупиняти цунамі ворожої пропаганди, яка провокує розбрат та ненависть між українцями, щоби ті, чиї дєдушкі приїхали сюди на бронепоїздах 100 років тому, знову перемагали. Але робити щось потрібно. Я просто пам’ятаю часи, коли поява на вулицях Львова у вишиванці автоматично робила тебе працівником філармонії в очах перехожих. Рік так 2005. Я просто пам’ятаю часи, коли людина у військовому однострої “дубок” провокувала гостре бажання пожаліти її та купити булочку та пляшку кефіру. Так більше не буде. Дон Кіхот ідеалізму, а не Санчо Панса реалізму…
Я пишаюся знайомством з Максимом Жоріном. Я пишаюся роботою в Політехніці та в парламенті з Іриною Фаріон.
Моя родина офірує кошти і на снайперську гвинтівку для “Азову”, і на юридичну підтримку для Ірини Фаріон. Це наша життєва позиція. Інакше не буде, братіш (с)." Юрій Михальчишин, експерт з державної безпеки
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
