НТА > НОВИНИ > Суспільство > У Калуші помер ветеран дивізії “Гaличинa” Василь Наконечний

У Калуші помер ветеран дивізії “Гaличинa” Василь Наконечний

744
large 2

У Калуші вчора, 26 вересня, на 97-му році життя відійшов у вічність ветеран дивізії «Галичина», учасник боїв під Бродами, вояк УПА, багаторічний в’язень радянських концтаборів (покарання відбував у Воркуті), почесний громадянин Калуша Василь Наконечний.

Василь Наконечний упродовж 1943-1944 років був контррозвідником дивізії «Галичина». Пішов у  СС “Галичину” ще зовсім молодим – у  18 років.

Чоловік розповідав, що для того, щоб потрапити в дивізію треба було мати кінське здоров’я і відповідний ріст — не менше 1 м 75 см. Брали менших, за його словами,  хіба для роботи водіями, техніками тощо. “Я якраз “вписався” у вимоги, тому мене взяли. Потрапив до контррозвідки”, – розповідав Василь Наконечний.

Після бою під Бродами в 1944-му залишки Української дивізії відступили у Карпати і звідти – за кордон. Василь Наконечний залишився в Україні. Потрапив у лави УПА. Воював до 1946 року методами партизанської боротьби.

Чоловіка скосив тиф, він потрапив у  партизанський шпиталь. В той же час хтось про місцезнаходження шпиталю «винюхав» і здав. І всіх хворих, котрі там перебували, забрали на допити до Войнилова.

«Я був такий ослаблений тифом, що вели мене до Войнилова на слідство на костилях. На допитах запитували, хто ми, звідки, питали, скільки вбили російських солдат. Ліків, пригадує контррозвідник, не давали. Причому навіть не тільки тим, хто хворів на тиф, а й пораненим», – розповідає Василь Наконечний.

У 1946 році його спіймали і кинули до в’язниці. Він потрапив на заслання у Воркуту, де відбув 10 років за колючим дротом. У засланні Василь Наконечний працював на шахті і втратив кисть руки.

«Ми носили номера на плечах, шапці і грудях. Як на машинах. Мені випало працювати в шахті, правда, на поверхні, у відділі технічного контролю», – пригадує Василь Наконечний.

Одного разу, коли він прийшов робити заміри, трос обірвався, йому миттєво відтяло кисть на лівій руці. Далі була операція, табір для інвалідів, суд.

«Мене  питали, чи я зізнаюся, що винен перед Радянською владою. Я сказав, мовляв, боронив свою державу, а не Радянський Союз. Не знаю, як мене помилували, та все одно написали вердикт: «Освободить из-под стражи». Після того я ще рік працював у Воркуті», – повідомив Василь Наконечний.

Далі чоловік повернувся додому і відтоді живе у Калуші.

«Відтак приїхав у рідне село. Дочекався, коли повернулася  із заслання дівчина, з котрою зустрічався ще до відбування каторги. Звали її Анна Крисько. Вона була кур’єром в сотні УПА. Теж відбувала покарання на Воркуті. Важко працювала, виконуючи нежіночу роботу. Тож до рідної Цвітови, де вона жила, її фактично привезли помирати, наскільки була ослабленою. Але Анна одужала, пара побралася. На Загір’ї в Калуші збудували будинок. Народили сина Михайла. Правда, довго тішитися щасливим життям не встигли –  Анна в 1971 році померла. На Воркуті «заробила» порок серця. Василь Михайлович залишився з 14-річним сином. Виховав, встояв, не здався і перед цими труднощам», – розповідає Василь Наконечний у інтерв’ю для «Вісті Калущини».

Далі він працював на «Хімметалургстрої», а за часів незалежності, як член товариства «Меморіал»,  Василь Наконечний брав участь у розкопах масових розстрілів учасників УПА.

Ветеран був останнім живим дивізійником у Калуші. Раніше чоловік згадував: «Вже нікого немає. Був ще Рудий Ромко із Войнилова і Мирослав Симчич. Про нього у Калуші добре знають. Він був сотенний УПА. Дожив до 90 років. Тепер я один як палець».

Рішенням Калуської міської ради 2018 року Василеві Наконечному було присвоєно звання Почесного громадянина Калуша.

Василь Наконечний мав велику бібліотеку, яку назбирав за багато років. Переважно у неї входила історична література, книги, журнали та газети, у яких ідеться про історію Другої світової війни. Бібліотеку чоловік передав до Калуського товариства «Меморіал», яке займається історичними розвідками і науково-просвітницькою діяльністю.

В себе на сторінці в Facebook керівник “Національного Корпусу” Івано-Франківська Сергій Сивачук висловив щирі співчуття родині та близьким.


Біографія

Василь Наконечний народився 9 вересня 1925 року у селі Лука Калуського повіту на Станіславщині у родині селянина. Був другою дитиною в сім’ї.

1935-1939 – навчання у Рогатинській гімназії;

1941-1944 – у 1941 році пройшов медичну комісію і вступив до дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл у Австрії, Чехословаччині; ніс службу у лавах дивізії у контррозвідці;

1944-1946 – партизанська боротьба у лавах УПА;

1946-1956 – за звинуваченням у націоналістичній діяльності потрапив до в’язниці і був засуджений до десяти років таборів;

1956 – повернувся до України, одружився із Анною. Невдовзі у них народився син Михайло;

1963-1978 – працював виробничим майстром на заводі у Калуші. Вийшов на пенсію;

1990-ті роки – брав участь у розкопках поховань у Дем’яновому лазу, у смт Войнилові, селах Студінці, Цвітовій, Підмихайлі.

Оцініть новину
Клас!
0
64.svg?v=2.6
Я це люблю
0
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
2
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"