субота, 21 березня, 2026
НТА > НОВИНИ > У Львові дівчину не взяли на роботу, бо...не захотіла говорити російською. Реакція Фаріон і Ніцой

У Львові дівчину не взяли на роботу, бо...не захотіла говорити російською. Реакція Фаріон і Ніцой

У Львові дівчину не взяли на роботу, бо...не захотіла говорити російською. Реакція Фаріон і Ніцой

У Львові молодій дівчині Вікторії Савінковій відмовили у прийом і на роботу, бо вона не захотіла розмовляти з роботодавцем російською мовою. Про саму історію із невдалим працевлаштуванням Вікторія розповіла у себе в інстаграмі. Дівчина обурена, адже не розуміє, чому в Україні, у Львові від неї вимагають розмовляти мовою країни-агресорки. [video width="720" height="1280" mp4="http://www.nta.ua/wp-content/uploads/2022/07/lvov.mp4"][/video] На ситуацію відреагували  мовознавиця Ірина Фаріон і письменниця та громадська діячка Лариса Ніцой у спецефірі проєкту «Говорить Великий Львів». [gallery size="full" columns="1" ids="417989"] Передусім Ірина Фаріон порекомендувала дівчині звертатися до суду. Окрім того наголосила: ця історія свідчить про "абсолютну недолугість" чинного мовного закону, підтверджує, що він не діє.

«Відповідно до прикінцевих положень закону, мають напрацювати закон про національні меншості. І як мені відомо, цей закон уже готовий. І, скоріше за все, занесуть його до Верховної Ради під соусом, що це потрібно нам для того, щоб вступити до Европейської унії. Я підозрюю, що цей закон, який вони уже написали, абсолютно підважить навіть те, що ми маємо в абсолютно недолугому ліберально-гібридному законі. І тоді українцям направду захочеться стати національною меншиною. Бо тоді, прийшовши до роботодавця, будеш говорити українською мовою, на тій підставі, що вона може бути захищена законом про нацменшини», – пояснила Ірина Фаріон.

Вона зазначила, що якщо українці й далі у своїх мовних устремліннях будуть  безликі, неагресивні, поблажливі і толерантні, то не зрозуміло, що українцям тоді забезпечить майбутнє.

«Ми з вами врешті-решт перед собою маємо поставити питання, яку будуємо державу: чи  олігархічну, квазідержаву, чергове унійне утворення, яке кудись постійно прагне; чи  будуємо національну державу, а в основі національної держави питання мови аксіоматичне, його взагалі ніхто не обговорює. Бо що означає постійне обговорення в суспільстві мовних питань в соціальному контексті (не йдеться про контекст внутрішньомовний, лінгвістичний). Це означає, що суспільство абсолютно хворе. Хворий ось цей ідіот, який відмовився панночку взяти на роботу, бо вона не московоротила. І хвора та частина українського суспільства, яка дозволила це робити», – зазначила Ірина Фаріон.

За її словами, українці мають створити такі умови для москвоязичних, щоб вони навіть рота свого не відкривали. Суспільна думка в мовному питанні має бути надзвичайно жорсткою, тому що це захист суверенітету.

«Найкращий спосіб перемогти Путіна, я про це говорю ще від 2012 року, всім говорити українською мовою. Не треба забувати й про соціальний ліфт – уся освіта від дитячого садочка до вищої школи – виключно державною мовою. А це означає – негайно вносити зміни до закону про освіту»,  – зауважила Ірина Фаріон.

Своєю чергою письменниця та громадська діячка Лариса Ніцой зазначила, що за дотриманням мовного закону повинні слідкувати звичайні громадяни, уся відповідальність покладена саме на них.

«У законі навіть виписана інструкція, що цим небайдужим громадянам робити. Треба мати посилання або відео, або аудіо на порушення, писати заяву, вказувати свої дані, і після цього тільки мовний омбудсмен буде реагувати на це порушення та перевіряти чи мало воно місце», – повідомила Лариса Ніцой.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"