НТА > НОВИНИ > Шоу бізнес > Українська музика: про злети і падіння за 30 років Незалежності

Українська музика: про злети і падіння за 30 років Незалежності

907
collage

У неї були як перемоги, так і поразки. Вона отримувала визнання і водночас вляпувалася у скандали. Українська музика за 30 років незалежності, як і наша держава, переживала різне. Та найпереломнішим моментом стала Революція Гідності.

 Україномовне зазвучало  звідусіль та що найголовніше україномовне стало в тренді. Про шлях, який ми пройшли, і про культурний музичний фронт, який досі доводиться відстоювати – розповіли журналісти NTA у «Підсумках. Наживо».

1991-2000: Стрімкий злет і таке ж падіння

1991 рік. Україна виходить зі складу Радянського Союзу. Змін зазнає кожна сфера життя. Зокрема, і музика. Плацдармом для народження нових зірок стає фестиваль української пісні «Червона рута», який заснували за два роки до Незалежності. Тут вперше про себе заявили «Воплі Відоплясова», Галина і Леся Тельнюк, «Кому вниз», Тарас Чубай, Марічка Бурмака, та інші.

«З першої «Червоної рути» розпочався зачин нової сучасної української музики. Він був дуже вдалим. «Брати Гадюкіни», потім була Ірина Білик і  ще дуже довгий перелік артистів. У нас тоді були свої виконавці на всі смаки і уподобання»,– розповіла співачка та композиторка Ірина Доля.

iryna dolya

З того моменту українська музика починає стрімко розвиватись. У 1995 році з’являється «Територія-А». Телевізійний хіт-парад кліпів за короткий час набуває цілу армію шанувальників. В ефірі вперше звучать «Скрябін», Олександр Пономарьов, «Океан Ельзи», Віктор Павлік.

Як розповідали творці програми, листи від виконавців, які хотіли стати частинкою шоу, надходили мішками. Українськомовна сучасна музика після довгих років «совка» буквально прорвалась на поверхню. Той період добре пам’ятає і заслужений артист України Андрій Заліско, який у 1990-их лише розпочинав свій творчий шлях.

«На той час «Територія-А» – це було неймовірне явище. Це були нові пісні, нові виконавці. Я страшенно туди хотів попасти. Я зібрав якихось 300 доларів і приїхав на «Територію-А» до Олександра Бригенця. Він сказав принести йому мій кліп і він його покрутить. І сказав приїхати через три тижні. Тобто без ніяких грошей, без нічого. Рівно через три тижні я вже не міг сісти в поїзд. Настільки люди починали мене впізнавати»,– пригадав співак.

 Та після стрімкого піднесення – прийшло стрімке падіння. На початку двотисячних шоу-бізнес звернув в інше русло – не українськомовне. Потужний російський медіа ринок почав захоплювати український. Ті хто співав «на рускам» отримував своє місце під сонцем у Москві. У російське інвестували величезні кошти, відтак творити українську музику було невигідно – пригадує Заліско.

zalisko

« У 2000-их роках телеканали почали продавати російським інвесторам, а вони в житті не будуть крутити українськомовну українську музику. І це все моментально пішло на низ. Майже всі українські виконавці почали співати російською . Хто зміг – той вижив. Хто зміг – той пережив цей період. Особисто я в ті часи поїхав до Америки та Канади», – додав артист.

Революція Гідності: українська мова – в тренді

Опісля хід подій змінила Революція Гідності. Українська знову повертається в топи, а ті артисти, які лише могли мріяти про телеефіри, стали його частими гостями. Російське  повністю зникає з телерадарів. Щоправда, перед виконавцями постав вибір: менший заробіток але український шоу-бізнес або гастролі у країні- агресора.

Відтак виконавці, які на початку 2000-х були національними кумирами й купались в народній любові, стають антигероями. Софія Ротару, Світлана Лобода, Таїсія Повалій, Ані Лорак, попри ситуацію в країні, продовжували їздити за російськими нагородами та давати там концерти.

Лише на 25-ому році незалежності, у 2016-ому,  в Україні запроваджують мовні квоти. Закон зобов’язав наші ЗМІ збільшити частку контенту українською мовою. Перший рік – 25 %, через два роки – 30 %, а на тертій рік – 35%.

«Перший ешелон українського шоу-бізнесу, який зазвичай співав тільки російською мовою,  щоб потрапити в радіо і телевізійні ефіри в один момент почав масово продукувати україномовний контент»,– каже промоменеджерка артистів, ініціаторка проєкту «Пісні війни» Галина Гузьо

Культурний музичний фронт

З початком російської агресії з’явився фронт не лише військовий, а й культурний. Низка українських виконавців починають писати пісні про війну. Багато з них їздять у зону бойових дій із концертами, щоб підтримати наших воїнів. Так народився проєкт «Пісні війни», в рамках якого прозвучали фронтові пісні у виконанні воїнів АТО та зірок української сцени.

«Музичний культурний фронт – це один із головних фронтів. Чому? Бо якщо політика, економіка для більшості людей  є трохи далекими сферами,  то музика, культура, кіно – це те, що близьке кожній людині. Тому якщо ми будемо програвати на музичному, на культурному на таких фронтах, які є близькими кожному, то ми будемо програвати в принципі», – додала  Галина Гузьо.

galyna guzo

Та от протистояти цьому фронту – не легко. На восьмому році війни продукт країни-агресора знову атакує. Тож в Україну з концертами без пікетувань повертаються Світлана Лобода, Баста, Елджей, Ані Лорак, виступи яких за останні кілька місяців були шалено популярними в одеських клубах.

«Справа у публіці, яка купує квитки. Ти розумієш, що ти купуєш квитки на співачку, яка розважала у кремлівському палаці на їхній «дєнь армії» тих, хто стріляв можливо у твого брата, можливого у твого сусіда. Тобто, цей совок з голови треба вичищати», – каже співачка та композиторка Ірина Доля.

«Тут цю всю ситуацію зараз буде диктувати звичайний слухач. Можливо він заскучав за тим російським і вони купують квитки. Можливо, навпаки є люди котрі будуть підтримувати українського виконавця, купівлею квитка на його концерт і  розуміти, що Росія агресор. Це показує такий лакмусовий папірець з яким народом ми живемо»,– сказала співачка Наталка Карпа.

Музичний шлях, який ми пройшли, довгий, непростий, і він триває. Але те, що дві Революції та війна з Росією – змінили музичне середовище – можемо констатувати точно. Нам є чим пишатися і є від чого червоніти. Фестиваль у 90-их запалили іскру незалежності. А революція гідності створила потужний культурний фронт.

                                                                                         Мар’яна Оленська

Фото: автора, Фотографії старого Львова

Оцініть новину
Клас!
1
64.svg?v=2.6
Я це люблю
1
11.svg?v=2.6
Ха-ха
0
5.svg?v=2.6
Сумно
0
26.svg?v=2.6
Злість
0
29.svg?v=2.6
Обіймашки
0
36.svg?v=2.6
Шооо?
0
35.svg?v=2.6

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"