Українські традиції від язичництва до сучасності. Як і коли з'явилися колядки

Традиція колядування є частиною свят ще з дохристиянських часів. Сотні років в українській коляді зникали та з’являлися нові сюжети та персонажі. Про історію колядок – читайте у матеріалі NTA.

Українські колядки

Як і багато інших українських традицій, первісно колядки супроводжували язичницькі обряди. Так, у день зимового сонцестояння наші предки співали колядки та славили сонце. Проте уже з приходом християнства в народі почали ширитися нові релігійні колядки з біблійними образами. Керівник Інституту народознавства НАН України, професор Степан Павлюк у коментарі NTA зауважив, що спочатку в Україні були поширені церковні пісні, а вже більш сучасні колядки формували народні барди, ставили різні сюжети на музику.

«Зараз уже є велика гама мелодій і колядок, але переважно вони формувалися в церкві, це були здебільшого церковні пісні», – каже етнограф.

У колядках, за традицією, ушановували всіх членів родини, а найбільше – господаря.

«Це таке було прошення в Христа, щоб було добро та благодать у господаря. Вони стали поширені, бо вважалося, що колядками справді прилучаються Божі ласки, щоб вберегти і врожай, і худобу, і здоров’я. Власне усі ці потреби побутові стають сюжетами колядок», – каже Степан Павлюк.

За його словами, церковні вінчування народження Христа були вже поширені з 10 століття.

«Як довго вони були церковними важко сказати, і як їх формували далі вуже в такій побутовій ситуації. З деяких сюжетів можемо говорити, що 12-13 століття вони вже були».

[gallery columns="1" link="file" size="full" ids="494026"] Архаїчні сюжети колядок Доцент кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету університету ім. Тараса Шевченка, етнограф Наталія Громова каже, що «сила тексту колядок в її оригінальності».  «Добрий вечір тобі» та «Нова радість» всі знають, проте зараз церковні колективи та етнографи збирають менш відомі колядки, які стосуються дуже архаїчних забутих сюжетів. Найчастіше у них простежуються язичницькі сюжети.

«Зокрема, один із моїх таких найулюбленіших це – суперечка сонця, вітру і дощу. Сонечко хвалиться, як воно зійде в неділю вранці, а як місяць зійде, то зрадіють звірі у лісі і гості в дорозі, а як дощик впаде, то дозріє пшениця», – говорить Наталія Громова.

За її словами, у цій колядці – язичницький сюжет, який немає відношення до християнства. Такі тексти у колядках сьогодні використовує, зокрема, львівський гурт «Курбаси». Також у колядках згадують діяльність господарів. Наприклад, у поліських колядках – акцент на бджолярах, на людях, які тримали пасіки. Тобто колядки залежать від діяльності господаря, до якого йдуть колядувати. Фото: ukrainer

• РІЗДВО
• КОЛЯДКИ