НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > Усе про Піст і Великдень. Розмова з богословом Юстином Бойком

Усе про Піст і Великдень. Розмова з богословом Юстином Бойком

223

Визначаючи Великий піст нічим іншим, як приготовленням до нашого Воскресіння, священик пояснює особливості цього 40-денного періоду – часу каяття та очищення.

«Ми проявляємо це передовсім через молитви, – каже отець Юстин. – Намагаємося пізнати Божу волю супроти власного життя. Тож моління у Великопостний час є особливі та довші. Друге – ми намагаємося себе обмежити у певних пристрастях – тілесних, а це, зокрема, стосується способу харчування».

Уводячи в правильне русло розуміння посту, духівник згадує, що на початку Великої чотиридесятниці в храмах читають стихиру, в якій йдеться, що якщо хто вважає головну цінність посту виключно у стриманні від їжі, то повинен знати – злі духи також нічого не їдять.

«Піст має мало спільного з дієтою чи способом похудіння. Хоча про його важливе значення для фізичного життя та здоров’я часто пишуть у спеціальній науково-медичній літературі. Але згадаймо історію Адама та Єви, – усміхається отець Юстин, – гріх їхній був саме в тому, що вони порушили піст, адже Господь наказував їм не споживати з дерева пізнання добра та зла. Тобто – мати стримання у певній їжі».

Відтак, постними днями Церква вважає переважно середу й п’ятницю – утримання від молочного і мясного. Субота та неділя є свого роду днями перепочинку. Адже Воскресіння потрібне нам, щоб оживити нашу віру. І тому люди немічні, тим більше хворі на Covid, є звільнені від усякого роду пісних обмежень, натомість повинні дотримуватися рекомендацій, які їм дають лікарі. А також особи після 60-го року життя є звільнені Церковним Правом від обов’язку строгого дотримання посту.

Доктор богослов`я та патристичних наук, отець Бойко зауважує, що зараз, у час пандемії, багато чого змінилося. Найперше, у що вдарила коронавірусна хвороба, є людські відносини – неможливість спілкуватися між собою, як це було раніше.

«Зараз багато людей, я як священик це часто спостерігаю, зайшли у велику депресію. Вони абсолютно перестали вірити у краще. А, відповідно, не планують майбутнього, панікують, є озлоблені й зневірені, такими людьми легше маніпулювати», – наголошує о. Юстин.

Тож богослов робить висновок – боротьбу з пандемією треба вести не лише фізично, дбаючи про обережність, щоб не заразитися, але також й піклуючись про психічне та духовне здоров’я суспільства.

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі