НТА > НОВИНИ > Надзвичайні події > “Ми в паніці почали збирати речі”. Чи готові школи до надзвичайних ситуацій

“Ми в паніці почали збирати речі”. Чи готові школи до надзвичайних ситуацій

Як діяти в екстреній ситуації, як то повідомлення про замінування, всім учасникам освітнього процесу, та чи готові до таких випробувань навчальні заклади

589

Цього тижня у багатьох містах України, зокрема, й у Львові, прокотилася хвиля масових фейкових замінувань шкіл. Хоч жодне із повідомлень не отримало підтвердження, все ж евакуації ставали стресом і для учнів, і для їхніх батьків.

Пожежа, напад, вибухівка, – саме від умінь, навичок вчителів та учнів великою мірою залежить їхнє життя та здоров’я. Тож, як діяти в екстреній ситуації всім учасникам освітнього процесу. Та чи готові до таких випробувань навчальні заклади.

Замінування і діти 40 хвилин мерзли на вулиці

Софія Майк – учениця 6 класу. Дівчинка розповідає, що у день одного із «замінувань» в їхньому класі зчинився справжній переполох. Діти панікували, вчителі намагалися їх заспокоїти.

«Ми всі в паніці почали збирати речі, вийшли на вулицю. Ми питали вчителів, що сталося, а вони відповідали, що це евакуація навчальна», – розповідає дівчинка.

Мама учениці Олена впевнена, що з основами цивільної безпеки у школах ознайомлюють не достатньо. Каже, що учні мало проінформовані про те, як діяти в екстреній ситуації. Хоча в школі й проводять навчання та імітують надзвичайні ситуації.

«Я вважаю, що наші школи не готові до таких ситуацій, бо коли повідомили про замінування нашого ліцею, діток вивели на вулицю і 40 хвилин вони мерзли на вулиці. Мають бути приміщення, куди можна було би евакуювати дітей», – переконана Олена Майк.

У закладах освіти передбачені тренування з евакуації учасників освітнього процесу. Вони мають проводитися бодай один раз на пів року. А в багатьох країнах у навчальних закладах радять проводити три протипожежні навчання на рік і, щонайменше, одне повне тренування з різних видів безпеки за кількома видами сценаріїв, у різний час та без попередження учасників освітнього процесу.

Потрібні такі навчання для того, кажуть експерти, щоб і діти, і вчителі знали алгоритм дій у разі виникнення екстреної ситуації.

Є також правила і щодо безпеки приміщення. Так, евакуаційні виходи, які зазвичай закриті, на період навчань повинні бути відчинені, кажуть представники цивільної безпеки.

«Запасний вихід має бути закритий на ключ, але по сходах, які ведуть до нього, не має бути ні меблів, ні інших речей. Вихід має бути вільним для швидкого доступу», –  заступник директора департаменту з питань надзвичайних ситуацій ЛОДА пояснює Олександр Харчук.

Існують такі види надзвичайних ситуацій:

  • техногенні (це пожежі, вибухи, викидання небезпечних речовин)
  • природні (небезпечні явища природи, отруєння та інфікування людей)
  • соціальні (терористичні акти чи нещасні випадки)
  • воєнні (війна, захоплення, стрільба)

Головне – без паніки

Директорка Зоряна Демчук розповідає, що за роки роботи напрацювали систему злагодженої роботи і вчителів, і дітей під час тривожних сигналів. Першою спрацьовує система оповіщення.

«Оповіщується керівний склад, займаються відповідні позиції. Далі йде оповіщення всієї школи через автоматизовану систему, а через електронну систему йде оповіщення батьків», – ділиться досвідом Зоряна Демчук.

Втім, без довіри учня до вчителя досягти злагодженої роботи і спокою в надзвичайній ситуації доволі складно. Педагоги зі стажем роками напрацьовують ці навички у спілкуванні з дітьми. Підтримка вчителя, коли немає поруч батьків, є надважливою у стресовій ситуації.

«Важливо – не допустити, щоб діти панікували. Те, що вони шумлять, це нормально. Головне, щоб вони не панікували, бо буде хаос», – говорить вчителька хімії Оксана Салаш.

Діяти у кожній із них необхідно по-різному. Головне – знати, де у школі є евакуаційні виходи. Також треба помістити дітей у відведене приміщення та перевірити наявність усіх учнів. Втім, головне правило – не панікувати. Особливо це стосується дітей.

Шкільні психологи пояснюють це під час навчальної евакуації для зниження їхньої тривоги, а також стараються проводити профілактичні бесіди з батьками та вчителями. Тим, хто особливо вразливий до стресів, приділяють більше уваги.

«Застосовуються техніки глибокого дихання для того, щоб дитина змогла заспокоїтись. Також переключення уваги: є така вправа із п’яти видів переключення, які пов’язані із зображенням, звуками, смаками, коли думки дитини спрямовують на зовсім інший напрямок», – рекомендує шкільна психологиня Дар’я Шеремета.

Зважаючи на 8 рік російської агресії заходам із безпеки слід приділяти більше часу. У світлі останніх подій у Львові, поліція нагадує – за неправдиве повідомлення про замінування зловмиснику загрожує позбавленням волі терміном від 2 до 6 років.

«Підсумки. Наживо», щоп’ятниці на NTA

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі