«Велика Реставрація» замків Львівщини. Хто потрапив і коли розпочнеться

Лише для тих, хто у підпорядкуванні Мінкульту

За його словами, питання збереження об’єктів культурної спадщини, на жаль, довгий час було не на часі. Тож за роки незалежності України велика кількість об’єктів доведені до аварійного стану або, навіть, зовсім втрачені. «Міністерство культури та інформаційної політики у червні 2020 року розпочало підготовку реалізації проекту реставрації 150 об’єктів культурної спадщини, в межах реалізації »Великого будівництва». Програма розрахована на 3 роки (2021-2023)», – розповідає Ростислав Тістик. Зокрема, експертна група при цьому Міністерстві відібрала 109 проєктів державної форми власності по всій Україні, а фінансування у 2021 році отримають лише ті, що у сфері управління МКІП. «Наразі нормативно не закріплено порядок фінансування інших відібраних проєктів, окрім тих об’єктів, що перебувають у сфері управління МКІП» Нардеп сподівається, що найближчим часом Міністерство ініціює внесення змін та надасть можливість об’єктам комунальної форми власності також приймати участь у цій Програмі. На програму реставрації у держбюджеті на цей рік передбачено 2 млрд грн. Із них 1,7 млрд перебуває у спецфонді, порядок використання який ще розробляється.

Які замки Львівщини увійшли в список

Пріоритетними для »Великої Реставрації» є об’єкти, які перебувають в аварійному стані, мають балансоутримувача, який розробив стратегію подальшого ефективного використання об’єкту. А також об’єкти, що внесені або є претендентами до включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та є туристично привабливими об’єктами. Серед тих об’єктів, які були відібрані до «Великої реставрації» на Львівщині є: Підгорецький, Золочівський, Жовківський та Олеський замки. Підгорецький замок Підгорецький замок – це колишня резиденція польського короля Яна III Собеського, палац називають ще »українським Версалем». Збудований він у 1635-1640 роках італійськими архітекторами Андреа дель Аквою та де Бопланом, які поєднали ренесансний палац з бастіонними укріпленням. Колись замок славився своєю мистецькою колекцією, яку зібрав Вацлав Жевуський (син польського військового діяча Станіслава Жевуського, який купив у 1720 році замок разом із численними селами у сина Яна ІІІ Собєського). До Другої світової війни там був приватний музей князів Санґушків. А в радянський час тут розмістили туберкульозний санаторій, який згодом частково згорів. Від того часу палац занепав та потребує серйозної реставрації. До недавнього часу туристи могли відвідати замок тільки зовні, адже всередині дивитися було нічого. У 2018 році, вперше за 80 років, тут відкрили чотири внутрішні зали: Китайський кабінет, Золотий, Кармазиновий та Обідній зали. Золочівський замок Датою побудови замку вважається 1634 рік – ці цифри вибиті на камені. Ймовірно, що першим власником був Якуб Собєський, знатний шляхтич і батько майбутнього короля Польщі Яна III. Стан палацу значно кращий, ніж у Підгорецького замку. За 20 мільйонів, які пожертвував у 2009 році на його реставрацію тодішній нардеп Петро Писарчук, вдалося відновити Китайський та Великий палаци. Також було прокладено системи водо- та теплопостачання, відновлено фасад Великого палацу, побудували тунель із брамою для заїзду, равелін, підйомний міст. Також, біля палацу відкрили пам’ятник сакрального мистецтва »Джерело». [caption id="attachment_317607" align="aligncenter" width="2000"]                                                                                                              Китайський палац[/caption] Жовківський замок Збудували його у XVI столітті на замовлення засновника міста Жовква, польського військового Станіслава Жолкевського. Спочатку замок служив для захисту міста, а пізніше ним володіли знатні роди: Даниловичі, Собєські, Радзивілли. У 1915 році під час відступу російські війська спалили палац, а у польський період там провели два етапи реставрації, другий з який не був завершений через прихід радянської влади, яка переробила замок під в’язницю. На початку 21 століття замок перебував у жахливому стані та потребував термінової реконструкції. У 2008 році розпочалась часткова реставрація із пониження подвір’я замку до історичного рівня. Того ж року також розпочалася часткова реконструкція. Однак відновлення відбулось із порушеннями, а тому палацова частина замку перезимувала два роки без даху. Це спричинило утворення плям на стінах та стелі, а також гниття окремих елементів інтер’єру. Активний етап реставрації розпочався у 2015 році. Нарешті вкрито дахом палац, відбудовано з руїн західну вежу. Також відремонтовано інтер’єри східної вежі. Олеський замок Замок – пам’ятка архітектури XIII-XVIII cт. У XVстолітті він перетворився на резиденцію родів – Даниловичів, Собеських, Жевуських. В Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян III Собеський. У 1806 році замок зазнав пожежі; у 1824 року теж повідомлялося про дуже суттєві руйнації. У 1882 році Олеський замок перейшов у власність держави, тоді ж укріпили підпорами тріснутий корпус будівлі, відновили дах та деякі кімнати. У 1933 році взялися відроджувати інтер’єри, облаштовувати браму та дорогу до неї. Проте, у повоєнний час замок занедбали, а пожежа в 1951 році знищила споруду. З 1958 по 1965 роки замок в Олеську вивели із стану руїни та передали в підпорядкування Львівській галереї мистецтв. У 1970-1974 роках під керівництвом Бориса Возницького відновлювані роботи тривали найбільш активно, тож надалі замок отримав статус музею-заповідника.

Коли розпочнеться реставрація

Народний депутат Ростислав Тістик каже, щоб розпочалась реставрація цих споруд необхідно залагодити певні формальності: «Відповідно до Закону »Про публічні закупівлі» для початку проведення реставраційних робіт необхідно визначити виконавця робіт, укласти договір, отримати необхідні дозвільні документи у ДАБІ та МКІП». Додає, що за деякими відібраними проєктами вже є виконавці робіт і, навіть, отримані дозволи. Однак більш детальної інформації немає, оскільки це ряд бюрократичних процедур, на які він не має впливу.

В тексті використані матеріали та фото Вікіпедії