Росія й надалі різними методами шантажує колективний Захід вірогідною прямою військовою агресією проти України. Першою датою, коли Путін може наважитися на напад, назвали різдвяні свята, які більшість християн світу відзначатиме найближчими днями. США та НАТО готові до переговорів, проте експерти схильні вважати це більше відтермінуванням, ніж урегулюванням процесу.
Навколо України як ніколи густо скупчилися загрозливі хмари російського вторгнення. Подекуди складається враження, що велика війна тупцює на порозі та готова негайно ввійти в наш дім, загрожуючи не лише нам, а і європейським сусідам.
Готові до різких дій
Росія за останні тижні надіслала в тимчасово окуповані райони Донецької та Луганської областей десятки тисяч найманців. Таким чином Москва намагається посилити свої позиції. У цьому переконує Reuters.
Чотири джерела розповіли журналістам агенції, що їм пропонували вирушити на Донбас вербувальники. За їхніми словами, ті не розкривали, кого вони представляють. При цьому відмовлялися називати свої імена, побоюючись за безпеку.
«Там аншлаг. Вони збирають всіх, у кого є бойовий досвід», – розповів один із чоловіків.
І це все окремо від тих 122-ох тисяч російських військових, які перебувають на відстані 200 км від нашого кордону та ще понад 143-ох тисяч за 400 км, про яких нещодавно заявив секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов.
З іншого боку, у зв’язку з концентрацією російських військ біля кордонів України НАТО відреагувало конкретним військовим підходом і підвищило готовність своїх 40-тисячних Сил швидкого реагування. Це означає, що у разі кризи спецназівці мають бути готові до різких дій. Про це виданню Die Welt заявив високопоставлений дипломат НАТО.
Оперативна група дуже високого ступеня готовності, відома як «вістря НАТО», готова до розгортання в зоні кризи протягом 5-ти днів замість раніше заявлених 7-ми. Багатонаціональне «вістря НАТО» зараз очолює Туреччина та нараховує близько 6 400 солдатів.
Інші підрозділи – спецпризначенців чи логістів – теж перевели в режим підвищеної готовності, тому у разі кризи вони так само мають бути готові до переміщення набагато швидше.
Відповідне рішення декілька днів тому ухвалила Північноатлантична рада, в якій представлені всі країни-члени. Крім конфлікту в Україні, метою є посилення захисту союзників східних країн-членів (Польща, Румунія, країни Балтії). Тут дедалі більше відчувається загроза останніх подій на російсько-українському кордоні.
Схоже, з моменту незаконної анексії Криму Росією 2014-го року НАТО взялося за найбільше посилення колективної оборони, зокрема, створення багатонаціональних бойових військ у східній частині альянсу.
Допомога партизанам
В адміністрації президента США Джо Байдена вивчають те, як вони можуть допомогти українцям у разі ймовірного вторгнення російських військ на територію України.
За інформацією The Washington Post, розглядається можливість постачання зброї та надання іншої підтримки українським військовослужбовцям. Паралельно Білий дім підтримає повстанські формування на той випадок, якщо Росії вдасться окупувати значну частину України та повалити легітимні органи влади.
Основу партизанської армії, вважають у США, можуть становити 500 тисяч українських військових. Ці люди мають досвід бойових дій з 2014-го року – американці ж не проти постачати партизанам сучасне озброєння, включаючи переносні ракетно-зенітні комплекси «Стінгери».
Крім того, американські фахівці обговорюють можливість організації в Україні схованок зі зброєю, боєприпасами та всім необхідним на випадок російського вторгнення. Все це допоможе підтримати потужну «секретну мережу».
Як стверджує видання, до робочої групи входять агенти ЦРУ й інших відомств. Вони займаються вивченням руху опору в різних країнах під час різних військових дій: від В’єтнаму, Африки й Афганістану до Сирії, Чечні та Лівії.
Також до цієї групи входять юристи: їхня мета – вивчити, як можна організувати підтримку потенційного повстанського руху в Україні без порушення законів США та міжнародного права.
Усе залежить від Путіна
Однак учора, попри дикі та безглузді заяви Володимира Путіна на пересконференції у Москві, риторика Заходу дещо змінилася. Зокрема, в адміністрації Джо Байдена заявили, що президент Росії ще не ухвалив остаточного рішення щодо вторгнення в Україну.
US senior official says it is still the sense of the administration that Putin hasn’t yet made a final decision whether to invade Ukraine or not. But they acknowledge it’s a decision Putin alone will make. They continue to observe ‘alarming’ movements near Ukraine.
— Kevin Liptak (@Kevinliptakcnn) December 23, 2021
У Білому домі вважають, що таке рішення залежить тільки від Путіна.
При цьому, як зазначив кореспондент CNN, вони продовжують спостерігати «тривожні рухи поблизу України». Тож США та їхні союзники готові до радикальних обмежень проти Росії, якщо вона наважиться на повномасштабне вторгнення в Україну.
Крім того, НАТО може розташувати свої війська біля кордонів Росії. Про це у твітері написав журналіст видання Politico Пол Маклірі. Він зазначив, що за відповідного розвитку сценарію США планують не обмежуватися лише санкціями проти Росії, а в той же час суттєво збільшити підтримку можливостям України захищати свої території.
“…and also to reassure our NATO partners and allies by changes in our force posture in frontline states. All of that planning is well underway on our side and we’re ready to act if and when it’s needed.”
— Paul McLeary (@paulmcleary) December 23, 2021
Відтермінування чи мирний процес?
Та все ж, незважаючи на войовничі та начебто непоступливі заяви, союзники з НАТО змирилися з необхідністю вести переговори щодо «гарантій безпеки», хоча в самому альянсі немає консенсусу з цього приводу. При цьому переговори між Кремлем і Білим домом серед іншого включають і норму стосовно неприйняття до НАТО України й інших пострадянських держав.
Як повідомив державний секретар Ентоні Блінкен, переговори можуть стартувати на початку 2022-го року. За даними очільника дипломатії США, безпосередня зустріч між президентами Росії та США не планується, тобто переговори вестимуть уповноважені дипломати.
Тому деякі експерти вже зробили висновок, що російська збройна агресія, яку очікували ще до Різдва відкладається. Як мінімум – на місяць-півтора.
Варто зауважити, що переговори з Росією вестиме не НАТО, де є багато країн з різними інтересами. Частина з них не проти отримати якісь свої переваги, зайнявши зручнішу для Кремля позицію в українському питанні.
Головним учасником перемовин стан адміністрація Байдена, якій згодом доведеться звітувати перед Конгресом США, де Україна користується двопартійною підтримкою. Тому масштабної «зради» боятися нібито не варто. Хоча серед негативу те, що про Україну знову говоритимуть без України…
Однак якщо хтось думає, що російсько-українські відносини можуть закінчитися добрим і хорошим миром лише через перемовини – це велика помилка. Таку думку висловив політтехнолог, історик та експерт ГО «Український центр суспільного розвитку» Юрій Подорожній у прямому етері програми «Говорить Великий Львів» на каналі NTA.
«Коли може розпочатися повномасштабна війна: чи в січні 2022-го року чи 2025-го року, – залежить від нас. І стримати війну чи відтягнути її початок зможе лише внутрішня політика, що спрямована на зміцнення армії», – переконаний він.
На думку Подорожнього, влада нарешті має зрозуміти, що потрібно ставати суб’єктною. І її сприйматимуть всередині країни і ззовні тільки за однієї обставини – коли верховний головнокомандувач матиме, ким управляти.
Невизначеність щодо намірів
А поки що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, як повідомила агенція DPA, звернувся до президента Росії Володимира Путіна через Україну. Він закликав використати свята для відведення військ від України.
За його словами, Росія має можливість забезпечити мирне та ненапружене Різдво для всіх. Він зазначив, що наразі поблизу кордонів України Росія зібрала декілька десятків тисяч солдатів, а також бойові танки та безпілотники, і немає жодних ознак того, щоб цей марш зупинявся або сповільнювався.
Очільник НАТО при цьому не відповів на запитання, чи підозрює він, що переміщення військ було спробою Росії насамперед вимагати поступок із боку НАТО в питаннях безпеки.
«Є невизначеність щодо намірів Росії», – сказав він.
Також Столтенберг прямо не відповів на запитання, чи може НАТО відреагувати на напружену ситуацію розширенням присутності військ у східних країнах альянсу.
«Ми будемо постійно перевіряти, чи потрібно нам далі коригувати присутність військ», – зазначив очільник Альянсу.
Столтенберг заявив про готовність до переговорів з огляду на вимоги Кремля щодо додаткових гарантій безпеки від НАТО, але заперечив ідею, що НАТО, наприклад, може не прийняти у свої лави Україну.
«Ми готові сісти і поговорити з Росією в Раді НАТО-Росія. Проте ми не підемо на компроміси щодо основних принципів. Ми не можемо поставити під сумнів право НАТО захищати та боронити всіх союзників, а також основний принцип, згідно з яким кожна нація має право обирати свій власний шлях», – сказав він.
У цих висловлюваннях експерти побачили більше дипломатичних ходів, ніж реальної чіткої позиції та відстоювання власних принципів. Хай там як, але наступним кроком у теперішній кризі навколо України стане складний переговорний процес за участю представників вищої ліги світової політики. Тільки чи зупинить від ескалацію на нашому кордоні?..
Віталій Павлишин
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook 
