НТА > НОВИНИ > Місця > Володарі «Сколівських Бескидів» або кого можна зустріти у найкращому природному парку України

Володарі «Сколівських Бескидів» або кого можна зустріти у найкращому природному парку України

Завдяки фотопасткам, які зоставили у лісах парку, тепер є можливість більше дізнаватися, хто і як живе в українських Карпатах

879

Цьогоріч «Сколівські Бескиди», що на Львівщині, став найкращим природним парком України. Переможця головної туристичної премії країни Ukraine Tourism Awards 2021 визначили через відкрите голосування самі українці.

Щороку тут бувають 80-90 тисяч туристів. Для них у парку сьогодні доступні промарковані 19 туристичних маршрутів, дві екостежки загальною довжиною у 146 кілометрів. Також є 11 рекреаційних пунктів, два туристичні притулки, чотири екоцентри, два інфоцентри,  два музеї.

Та основне багатство «Сколівських Бескидів» – дикий світ природи. А завдяки фотопасткам, які встановили у лісах парку у межах проєкту «Збереження карпатських пралісів», що є частиною Міжнародної Кліматичної Ініціативи», тепер є можливість більше дізнаватися і про «гостей», і про постійних мешканців «Сколівських Бескидів», їхню поведінку в українських Карпатах.

«Сколівські Бескиди» і його мешканці

Лісова киця

Нещодавно на своїй сторінці у фейсбуці «Сколівські Бескиди» поділилися особливими фотографіями. В об’єктив фотопастки потрапив один із найзагадковіших і найпотаємніших мешканців Карпат – лісовий кіт.

Вид занесений до Червоної книги України. Лісова «киця» зовні нагадує звичайних домашніх вусатих, але вдвічі більша за розмірами. Також має характерні особливості: доволі короткий хвіст з кількома кільцевими темними смугами і притупленим чорним кінчиком; на кінцях вух –  китички та чорні смужки, які йдуть від очей до висків. Очі, зазвичай, дуже світлі.

Селиться кіт у дуплах старих дерев та печерках у скелях, – розповідають про життя тварини у «Сколівських Бескидах». Основна їжа – миші, птахи і плазуни. Гін в кота лісового, як і в більшості котячих, у лютому-березні. Головні вороги дикого кота  – «родичка» рись і великі хижі птахи.

У парку кіт поширений практично на всій території, де є старі та перестійні ліси на висотах 400-1000 метрів. Чисельність виду у «Сколівських Бескидах» зростає з кожним роком

Кіт лісовий не приручається людиною і не розмножується в неволі. Через утаємничений і нічний спосіб життя побачити лісового кота – справжня удача.

Вовчики-братики

У грудні на території парку фотопастки  також зафіксували зграю вовків. Збільшення чисельності та їх активність пов’язані із початком підготовки до гону. В цей час формується стабільна група, яка триматиметься разом до березня.

Очолюють зграю альфа-самець та альфа-самка, які беруть безпосередню участь у гоні та розмноженні. Решта членів вовчої родини  – робоча сила, яка допомагає охороняти менших особин та добувати корм. Ієрархія у цих тварин дуже висока – кожен вовк знає своє місце та підкоряється старшому.

Вовк є хижою, м’ясоїдною твариною, тому для харчування, особливо в зимовий період він потребує певну кількість харчів. Добова потреба м’яса однієї особини приблизно 1,7 кг, а якщо тварина голодувала, то може за один раз з’їсти до 5 кілограмів.

Як наголошують у парку, вовки є ключовим видом здорової екосистеми. Вони харчуються вразливими особинами: слабкі, хворі, старі чи молоді тварини. Без хижаків, таких як вовки, екосистема не зможе підтримувати природний рівень біорізноманіття.

Гість із рогами

«Нежданий, але бажаний гість», – так описали у «Сколівських Бескидах» потрапляння у фотопастку лося.

Поява тварини у парку стала справжнім сюрпризом, адже лосі зустрічаються переважно на рівнинах, поблизу озер і боліт. У Карпатах побачити лося – диво.

До слова, пояснити появу тварини працівники парку наразі не можуть, адже «шляхи міграції виду не проходять через Карпати. Цей вид не є характерним для «Сколівських Бескидів»».

У парку зазначають, що за останні роки популяція лося в Україні скоротилася приблизно з 14 до 4,5 тисяч особин. Ця тенденція, на жаль, зберігається. Лося пропонували включити до Червоної книги України ще у 2009 році, втім це трапилося лише у 2021-ому. Зараз лось має статус «вразливий».

Клишонога емблема парку

Одна із фотопасток, встановлених у парку, зафіксувала ведмедицю з трьома ведмежатами, які раділи снігу, влаштовуючи свої звірячі ігри.

Бурий ведмідь є найбільшим хижаком в Україні та занесений до Червоної книги. Для національного природного парку «Сколівські Бескиди» він є символом, що зображений на емблемі.

«Цьогоріч зима в Сколівських Бескидах прийшла за календарем, тому сподіваємось, що наші ведмеді вже облаштували собі барлоги, аби перечекати хуртовини та привести приплід», – кажуть у у парку.

Також наголошую, що цей рік був щедрим для лісових мешканців – ягід та горіхів вродило вдосталь, щоб зробити запаси на зиму. Ведмеді ж свої запаси накопичують ціле літо і восени.

Зубри – родзинка парку

Справжньою родзинкою парку є два стада зубрів. Щоправда, у парку одразу попереджають: спеціальних екскурсій до цих тварин не влаштовують. Хіба пощастить випадково натрапити.

Як розповів «Вголосу» директор «Сколівських Бескидів» Василь Приндак, що у 2009-2010 роках до парку завезли зубрів, які виросли в неволі. Певний час вони жили у вольєрі. Згодом їх випустили у природу, щоб створити природне стадо.

Друге стадо складається з зубрів, які народилися вже у дикій природі Сколівських Карпат. Ці тварини абсолютно не контактні і навіть рідко приходять на підгодівлю до годівниць. Для них лісники розкидають їжу у лісі.

Як зізнається Василь Приндак, на початках у парку не планували створювати два стада, але природа усе вирішила сама.

Зараз на території «Сколівських Бескидів» мешкають 37 особин зубрів. На зиму для них закупили: буряк – 7 500 кг; капусту білокачанну – 4 000 кг; кукурудзу  – 3 750 кілограм. Також зубрам підготували 10 тонн сіна.

Загалом на території національного природного парку «Сколівські Бескиди» мешкають близько пів сотні ссавців та ще близько 150 видів птахів.

Олеся Головач

Фото: Сколівські Бескиди

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
1
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі