Цьогоріч «Сколівські Бескиди», що на Львівщині, став найкращим природним парком України. Переможця головної туристичної премії країни Ukraine Tourism Awards 2021 визначили через відкрите голосування самі українці.
Щороку тут бувають 80-90 тисяч туристів. Для них у парку сьогодні доступні промарковані 19 туристичних маршрутів, дві екостежки загальною довжиною у 146 кілометрів. Також є 11 рекреаційних пунктів, два туристичні притулки, чотири екоцентри, два інфоцентри, два музеї.
Та основне багатство «Сколівських Бескидів» – дикий світ природи. А завдяки фотопасткам, які встановили у лісах парку у межах проєкту «Збереження карпатських пралісів», що є частиною Міжнародної Кліматичної Ініціативи», тепер є можливість більше дізнаватися і про «гостей», і про постійних мешканців «Сколівських Бескидів», їхню поведінку в українських Карпатах.
«Сколівські Бескиди» і його мешканці
Лісова киця
Нещодавно на своїй сторінці у фейсбуці «Сколівські Бескиди» поділилися особливими фотографіями. В об’єктив фотопастки потрапив один із найзагадковіших і найпотаємніших мешканців Карпат – лісовий кіт.
Вид занесений до Червоної книги України. Лісова «киця» зовні нагадує звичайних домашніх вусатих, але вдвічі більша за розмірами. Також має характерні особливості: доволі короткий хвіст з кількома кільцевими темними смугами і притупленим чорним кінчиком; на кінцях вух – китички та чорні смужки, які йдуть від очей до висків. Очі, зазвичай, дуже світлі.
Селиться кіт у дуплах старих дерев та печерках у скелях, – розповідають про життя тварини у «Сколівських Бескидах». Основна їжа – миші, птахи і плазуни. Гін в кота лісового, як і в більшості котячих, у лютому-березні. Головні вороги дикого кота – «родичка» рись і великі хижі птахи.
У парку кіт поширений практично на всій території, де є старі та перестійні ліси на висотах 400-1000 метрів. Чисельність виду у «Сколівських Бескидах» зростає з кожним роком
Кіт лісовий не приручається людиною і не розмножується в неволі. Через утаємничений і нічний спосіб життя побачити лісового кота – справжня удача.
Вовчики-братики
У грудні на території парку фотопастки також зафіксували зграю вовків. Збільшення чисельності та їх активність пов’язані із початком підготовки до гону. В цей час формується стабільна група, яка триматиметься разом до березня.
Очолюють зграю альфа-самець та альфа-самка, які беруть безпосередню участь у гоні та розмноженні. Решта членів вовчої родини – робоча сила, яка допомагає охороняти менших особин та добувати корм. Ієрархія у цих тварин дуже висока – кожен вовк знає своє місце та підкоряється старшому.
Вовк є хижою, м’ясоїдною твариною, тому для харчування, особливо в зимовий період він потребує певну кількість харчів. Добова потреба м’яса однієї особини приблизно 1,7 кг, а якщо тварина голодувала, то може за один раз з’їсти до 5 кілограмів.
Як наголошують у парку, вовки є ключовим видом здорової екосистеми. Вони харчуються вразливими особинами: слабкі, хворі, старі чи молоді тварини. Без хижаків, таких як вовки, екосистема не зможе підтримувати природний рівень біорізноманіття.
Гість із рогами
«Нежданий, але бажаний гість», – так описали у «Сколівських Бескидах» потрапляння у фотопастку лося.
Поява тварини у парку стала справжнім сюрпризом, адже лосі зустрічаються переважно на рівнинах, поблизу озер і боліт. У Карпатах побачити лося – диво.
До слова, пояснити появу тварини працівники парку наразі не можуть, адже «шляхи міграції виду не проходять через Карпати. Цей вид не є характерним для «Сколівських Бескидів»».
У парку зазначають, що за останні роки популяція лося в Україні скоротилася приблизно з 14 до 4,5 тисяч особин. Ця тенденція, на жаль, зберігається. Лося пропонували включити до Червоної книги України ще у 2009 році, втім це трапилося лише у 2021-ому. Зараз лось має статус «вразливий».
Клишонога емблема парку
Одна із фотопасток, встановлених у парку, зафіксувала ведмедицю з трьома ведмежатами, які раділи снігу, влаштовуючи свої звірячі ігри.
Бурий ведмідь є найбільшим хижаком в Україні та занесений до Червоної книги. Для національного природного парку «Сколівські Бескиди» він є символом, що зображений на емблемі.
«Цьогоріч зима в Сколівських Бескидах прийшла за календарем, тому сподіваємось, що наші ведмеді вже облаштували собі барлоги, аби перечекати хуртовини та привести приплід», – кажуть у у парку.
Також наголошую, що цей рік був щедрим для лісових мешканців – ягід та горіхів вродило вдосталь, щоб зробити запаси на зиму. Ведмеді ж свої запаси накопичують ціле літо і восени.
Зубри – родзинка парку
Справжньою родзинкою парку є два стада зубрів. Щоправда, у парку одразу попереджають: спеціальних екскурсій до цих тварин не влаштовують. Хіба пощастить випадково натрапити.
Як розповів «Вголосу» директор «Сколівських Бескидів» Василь Приндак, що у 2009-2010 роках до парку завезли зубрів, які виросли в неволі. Певний час вони жили у вольєрі. Згодом їх випустили у природу, щоб створити природне стадо.
Друге стадо складається з зубрів, які народилися вже у дикій природі Сколівських Карпат. Ці тварини абсолютно не контактні і навіть рідко приходять на підгодівлю до годівниць. Для них лісники розкидають їжу у лісі.
Як зізнається Василь Приндак, на початках у парку не планували створювати два стада, але природа усе вирішила сама.
Зараз на території «Сколівських Бескидів» мешкають 37 особин зубрів. На зиму для них закупили: буряк – 7 500 кг; капусту білокачанну – 4 000 кг; кукурудзу – 3 750 кілограм. Також зубрам підготували 10 тонн сіна.
Загалом на території національного природного парку «Сколівські Бескиди» мешкають близько пів сотні ссавців та ще близько 150 видів птахів.
Олеся Головач
Фото: Сколівські Бескиди
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook 
