Вступна компанія 2021 незалежно від епідеміологічної ситуації буде проходити у звичному режимі, проте з дотриманням карантинних обмежень. Подати заявку на вступ випускники шкіл зможуть вже у липні. Також МОН планує, що цього року вступники зможуть подавати документи на зарахування дистанційно, надіславши документи через електронний кабінет з використанням е-підпису.
Українські школярі вже закінчують зовнішнє незалежне оцінювання і зовсім скоро зможуть подати документи на омріяну професію. Та цей етап, кажуть психологи, є навіть набагато відповідальнішим, ніж попередні. Адже від цього вибору залежатиме майбутнє. Як його зробити правильним і як батьки можуть у цьому допомогти – програма «Все можливо» на NTA запитала керівницю центру сімейної психотерапії Марію Тракало.
– Маріє, зараз українські школярі обирають свою майбутню професію. І частина з них у дуже глибоких роздумах, бо не можуть визначитися. Що порадите?
– В Україні дуже слабким місцем є профорієнтація випускників шкіл, і коли вони обирають свою професію, то часто це не те, що їм подобається і що відповідає їхнім уподобанням. Тож коли потім завершують навчання, то не можуть знайти праці за своєю спеціалізацією, або, якщо й знаходять, то ходять туди як на каторгу. Коли ми приходимо в якийсь сервісний центр, університет, лікарню чи іншу установу і зустрічаємося з незадоволеними, нещасливими людьми, то найчастіше це саме про не любиме місце праці і нереалізованих людей.
– Часто батьки випускників при виборі професії можуть переконувати дитину обрати більш точну науку, чи навпаки обрати – творчі професії. Часто вони аргументують це тим, що та чи інша професія є більш престижною. Як зробити так, щоб опісля дитина не пожалкувала з вибором?
– На жаль, в Україні часто знецінюють професії, які стосуються творчості, чи створення якихось нематеріальних цінностей. Справді проти таких професій батьки часто бунтують і тиснуть на дитину, щоб вона не йшла, наприклад, на театральний факультет, а стала юристом чи медиком.
– Що робити тоді? Дитині йти всупереч волі батьків чи пробувати переконувати на своєму?
– На жаль, не всі діти мають достатньо мужності, щоб бунтувати проти рішення дорослих. Часто буває так, що дитина закінчує університет приносить додому диплом, ставить його для батьків і каже: «Мамо, тато це для тебе, а я тепер пішов робити те, що я хочу». І це драма, бо втрачено чимало часу.
Потім, в дорослому віці, ті, хто завершив навчання теж діляться на дві категорії. Одні кажуть: «Чому ж мама з татом, які мали більше життєвого досвіду не сказали мені, що з малювання я не знайду собі доброго куска хліба». А інші: «Я став успішним юристом, але я геть не щасливий у цьому».
Я би рекомендувала батькам при виборі професії ретельніше спілкуватися зі своїми дітьми. Запитувати: «Які перспективи ти бачиш?», «Чи ти розумієш які жертви буде вимагати від тебе та чи інша професія»? І вже від цього відштовхуватися. Так, щоб це рішення було прийняте з дитиною органічно, бо 17 років це вже достатньо доросла особа, яка розуміє, чим вона хотіла б займатися, а чим ні.
І важливо підтримати її вибір, але при цьому, наголошуючи їй на тому, чи вона добре розуміє усі ризики і наслідки. Але і після цього бути постійно на контакті з дитиною.
Вікторія Хома
Коментарі