У червні сталися два резонансні випадки, пов’язані із раптовою зупинкою серця під час змагань. 12 червня, на «Євро-2020» під час матчу 29-річний данський футболіст Крістіан Еріксен несподівано втратив свідомість і впав на газон. Лікарям вдалося врятувати гравця. Другий випадок, на жаль трагічний, 27 червня у Львові під час напівмарафону від раптової зупинки серця помер 23-річний учасник, якому стало погано за 200 метрів до фінішу.
«Формула здоров’я» попросила відомих львівських спеціалістів прокоментувати ці випадки, аби мати уявлення про причини, і як у таких ситуаціях має надаватися допомога.Чому раптом зупиняється серце. Найчастіші причини
Дмитро Бешлей, кардіохірург Львівської обласної клінічної лікарні
Синдром раптової серцевої смерті пов’язаний із кількома захворюваннями. Це гіпертрофічна кардіоміопатія (ураження міокарду, хвороба, при якій відбувається його гіпертрофія (потовщення стінки) без будь-яких причин – Ред.), коли серце недоотримує достатню кількість крові для серцевого м’язу. При фізичному навантаженні, коли є кисневе голодування, у ньому відбувається збій серцевої діяльності.
Це є порушення ритму, яке загрожує життю людині. Це стається на фоні різних порушень:токсичного впливу, порушення провідності чи збудливості серцевого м’язу.
Остап Герета, завідувач відділення порушення ритму серця Львівського кардіоцентру
80% раптової смерті – аритмії, зазвичай трапляється вдома. Вона ж може бути і у професійних спортсменів. Рівень фізичної підготовки не має вирішального значення. Більше залежить від спадковості.
А є причини, які не можна діагностувати. І в половині випадків, навіть після розтину не знаходять причини раптової смерті.
Юрій Іванів, професор Львівського медуніверситету, доктор медичних наук, кардіолог
У 90% раптових смертей, які ставалися під час спортивних змагань, у людей були генетичні зміни, які дають схильність до тої фібриляції шлуночків.
Неспроможність серця в екстремальній ситуації втримувати ритм і зриватися на так звану фібриляцію шлуночків, викликана певними біохімічними механізмами, які кодовані спадково. І от раптова смерть досить часто зустрічається в родині, з покоління в покоління.
Що могло спровокувати зупинку серця у футболіста Еріксена і у 23-річного бігуна
Юрій Іванів, професор Львівського медуніверситету, доктор медичних наук, кардіолог
У футболіста міг бути атеросклероз коронарних артерій. Ті судинки, які живлять серцевий м’яз, в деяких людей вони забиті холестерином. І коли дати навантаження, то крові буде проходити через маленький просвіт значно менше.
А ще часто буває, що ті напластування холестерину покриті тоненькою плівкою і під час сильного фізичного навантаження, коли серце активно працює, плівка тріскає і робиться тромб, який перекриває просвіт повністю Тому велика частина серця перестає отримувати кров, починається оця фібриляція шлуночків.
Кожен п’ятий хворий, який мав інфаркт міокарда, вмирає раптово через оце!
У львівського бігуна напевно було поєднання факторів: сильне емоційне напруження, адже він намагався поліпшити особистий рекорд, хвилювався, плюс енергетики, до складу яких входять речовини, які стимулюють аритмію серцеву, там може бути велика доза кофеїну. Це могло викликати фібриляцію шлуночків, коли камери серця починають хаотично скорочуватися, без ритму. Людина втрачає свідомість, і якщо вчасно не провести дефібриляцію, це закінчується повною зупинкою серця.
Дмитро Бешлей, кардіохірург Львівської обласної клінічної лікарні
За даними офіційного секційного дослідження, у 23-річного хлопця не було діагностовано органічного ураження серцевого м’язу, гіпертрофічної кардіоміопатії чи гострого інфаркту. Тобто сталося життєво загрозливе порушення ритму, зупинка серця.
Зневоднення, великі фізичні навантаження, особливо якщо в даному випадку він не був достатньо тренований, і, звичайно, токсичний вплив - це є сукупність факторів.
Вимоги до проведення змагань, або завдяки чому врятували футболіста
Остап Герета, завідувач відділення порушення ритму серця Львівського кардіоцентру
Позагоспітальне виживання при раптовій серцевій смерті – всього 5-10%! Тому невідкладна меддопомога повинна бути надана в перших ТРИ хвилини, максимум 6-8 хвилин. Інакше – дуже рідко вдається врятувати людину.
Якщо говорити про випадок на футбольному матчі, то там медичні працівники зорієнтовані і навчені одразу надавати невідкладну допомогу. І навіть в таких ситуаціях виживання – до 50%.
Юрій Іванів, професор Львівського медуніверситету, доктор медичних наук, кардіолог
Ефективність дефібриляції обернено пропорційна часу від того, коли її застосували. Якщо це пізніше 2-3 хвилин, то вона вже може бути не ефективна. При ситуації із зупинкою серця має підійти персонал з реанімобілю з пристроєм – дефібрилятором і одразу його застосувати.
Дмитро Бешлей, кардіохірург Львівської обласної клінічної лікарні
Реанімація – це 3 основні речі:
- забезпечення прохідності дихальних шляхів
- непрямий масаж серця
- штучна вентиляція легень
Якщо ці всі три компоненти були зроблені – тоді все відбувалося правильно! Якщо медична допомога, особливо молодим людям, надається у першу хвилину-дві, то у половині випадків серце вдається запустити! Якщо пізніше другої хвилини, то шанси зменшується у геометричній прогресії.
Тому важливо забезпечити на кожній тисячі метрів медичні бригади і дефібрилятори вздовж маршруту забігу.
Щоб медичні працівники могли потрапити до пацієнта від моменту зупинки діяльності протягом двох хвилин.
На футболі показали приклад вчасного порятунку. Якщо зауважити, то спочатку до пацієнта підбігли спортивні лікарі, і протягом першої хвилини вони закликали не спортивних, а професійних лікарів! І ті вже свою справу зробили на «відмінно»! Серце футболіста відновилося, бо перших два розряди мають найбільший відсоток ефективності.
Жанна Ліщенко
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"