НТА > Телепроекти > ПІДСУМКИ. НАЖИВО > «Якби не ланцюг єдності 1990 року, то не було би Незалежності 1991-ого»

«Якби не ланцюг єдності 1990 року, то не було би Незалежності 1991-ого»

Акт Злуки, ланцюг єднання – історики та учасники про події минулого, що мають надихати сьогодні

550

22 січня 1919 року. Софійська площа у Києві повна людей, присутні лідери УНР та ЗУНР. На балконах урядових будинків розміщені портрети і бюсти Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, а при вході на площу була тріумфальна арка, прикрашена гербами Наддніпрянщини і Галичини. Саме в такій атмосфері підписували Акт Злуки.

Саме 22 січня врешті стало Днем Соборності в Україні, який офіційно відзначаємо з 1999 року. Водночас 21 січня 1990 році відбулася подія, яка стала не просто символом єдності країни, а поштовхом до того, щоби разом, багатьма мільйонами заявити: Україна – єдина, неподільна і Незалежна.

Наша єдність – сила проти ворожих вкидів

Дату проголошення Акту Злуки – тобто об’єднання УНР і ЗУНР – обрали не випадково, розповідає про події того часу історик Іван Хома. Вона була дуже символічна, оскільки саме тоді святкували першу річницю незалежності Української Народної Республіки.

«Це дуже актуально сьогодні – говорити про ці події. Це і з точки зору того, що є необхідність і далі цементувати українську єдність та соборність українську. А ще і з огляду на зовнішні інформаційні вкиди», – переконаний історик НУ «Львівська Політехніка» Іван Хома.

Він наголошує, що 103 роки тому вдалося проголосити Акт Злуки, але не вдалося утвердити і зберегти його. Незважаючи на єдність у народній свідомості, її дуже часто бракувало тогочасним політикам проводу УНР та ЗУНР. Тому того ж 1919 року Акт Злуки був припинений.

Та як би не було, прагнення до єдності проявляло себе і інших формах. Це Революція на граніті,  Помаранчева революція, Революція Гідності. Але насамперед живий ланцюг 21 січня 1990 року.

«Відновлення пам’яті в українському суспільстві про Акт Злуки розпочалося ще в останні роки існування цієї тоталітарної держави, яка знищила незалежність Української народної республіки. Тоді мене мої мама і тато взяли із собою: було прохолодно, але мене тепло одягнули і привели на площу Ринок. Тоді я разом з ними стояв у цьому живому ланцюзі», – пригадує Іван Хома.

За офіційними даними, у живому ланцюзі взяли участь близько 450 тисяч осіб. За неофіційними – від одного до п`яти мільйонів.

Українська хвиля простягалася на 700 кілометрів. Починалася від Івано-Франківська, йшла через Стрий, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і до Києва. Десь у полі на Київщині у ланцюзі стояв і львівський науковець Богдан Тихолоз. Тоді йому було 12 років.

«Я був хлопчиком, але водночас не був байдужим до цього. Бо, може, не все ще чітко розумів, що довкола відбувається, але точно знав, що я маю бути в тих процесах, а не поза ними. Я думаю, якби не ланцюг 1990 року, то не було би незалежності 1991 року. Або вона би була інакша. Не було б тої одностайності, з якої українці визначились для себе, що хочуть жити саме в незалежній українській державі», – саме так сьогодні оцінює роль ланцюга єднання його учасник, директор музею ім. Івана Франка Богдан Тихолоз.

«Щоб ми пожирали одне одного, вигідно тільки одній людині»

Сьогодні Україна знову стоїть перед реальною загрозою повномасштабної російської навали. І як і тоді, сучасним політикам бракує єдності, кажуть політологи.  Тож уроки з історії слід засвоювати добре

«Розгортається протистояння між чинним українським президентом Зеленським і 5-им президентом Порошенком. І зрозуміло одне: єдиним бенефіціаром цієї внутрішньої політичної боротьби буде одна людина – Путін. Він зацікавлений у тому, щоб у нас не було єдності, щоб ми пожирали одне одного», – коментує політолог, кандидат політичних наук УКУ, Євген Ланюк.

Як і сто років тому, зовнішня агресія Росії подібна тодішній більшовицькій. Її втручання значно ускладнює ситуацію і намагається розділити Україну навпіл. Відтак, ідея соборності залишається актуальною для кожного з нас, каже воїн російсько-української війни Олег Височанський.

«Як сказав полковник Коновалець: «У вогні залізо перетворюється в сталь, а у боротьбі народ – у націю». Значить нам потрібна та боротьба, щоб ми відбулися вже як повноцінна світова українська нація. Так що боремся, і поборемо», – впевнений ветеран російсько-української війни, директор Будинку воїна у Льові Олег Височанський.

Історики нагадують, що Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її  коріння і взагалі сягає часів Візантії. Упродовж тисячоліть практичним втіленням Ідеї соборності займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. Тож саме ця ідея має бути провідною і для нинішнього покоління як політиків, так і кожного українця.

«Підсумки. Наживо», щоп’ятниці на NTA

 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі