Православна церква України пояснила, в чому полягає різниця між Юліанським і Новоюліанським календарями. На останній ПЦУ перейде з вересня.
Наголошують, Новоюліанський календар позбавлений недоліку юліанського календаря і є більше наближеним до астрономічних подій, ніж григоріанський. Це вдосконалена форма юліанського календаря, де “пропускається” 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському – 3 доби на 400 років).
“Проблема юліанського («старого») календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. На сьогодні РОЗХОДЖЕННЯ між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало би припадати рівнодення, складає вже 13 ДНІВ. З плином часу, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на час приготування до Великого посту і навіть на сам піст, що є абсурдним“, – наголошують в ПЦУ. “, – пояснюють церковники.
У ПЦУ додали, що нині Україна готова долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної пасхалії.
Хто і коли впроваджував календарі
Юліанський календар запровадив Юлій Цезар до Різдва Христового. Він діяв з 1 січня 45 року. Календар має світське походження, за ним велося літочислення у тогочасній Римській імперії.
У 1582 році на зміну Юліанському календарю Папа Римський Григорій XIII впровадив астрономічно точніший календар – Григоріанський – на який перейшли Католицька Церква і низка країн Європи у XVI столітті.
“Спосіб впровадження календаря, коли його прийняття чи неприйняття пов’язувалося з визнанням найвищого релігійного авторитету Римських пап, став однією з причин спротиву григоріанській календарній реформі серед православних і протестантів. Тому східні Православні Церкви й надалі послуговувалися традиційним, юліанським календарем”, – пояснюють в Православній Церкві України.
Для того, щоб виправити календарну неточність, яка накопичилася впродовж століть, у 1923 році на Синаксі представників Православних Церков в Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV схвалили оновлений, так званий новоюліанський календар.
Як зміняться дати свят
Збережуться правила для обрахунку дати Великодня і залежних від нього – рухомих свят, як-от Вознесіння Христового або П’ятидесятниці. Водночас зміняться дати святкувань нерухомих свят (Різдва, Стрітення, Покрови Пресвятої Богородиці та інших) – на 13 днів назад.
Рішення Архієрейського Собору про календарну реформу буде затверджене Помісним Собором, що скликається у липні.
Громади, які надалі захочуть дотримуватися старого календаря, зможуть це зробити після рішення кваліфікованої більшості складу громади.
Більше про оновлений календар свят – тут.
Нагадаємо, що 24-го травня, ПЦУ на архієрейському соборі в Києві ухвалила рішення перейти на Новоюліанський календар з 1-го вересня. Церква остаточно ще не перейшла на новий стиль, рішення мають затвердити на помісному соборі 27-го липня. Проте парафії та храми можуть користуватися старим (григоріанським) календарем за бажанням.
Новоюліанським календарем користується більша частина православних церков, серед них – Константинопольська, Грецька, Румунська, Польська.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить Великий Львів"