НТА > НОВИНИ > Медицина та здоров'я > За кілька місяців постаріли на 10 років. Як війна вплине на тривалість життя українців

За кілька місяців постаріли на 10 років. Як війна вплине на тривалість життя українців

Втрати війни – це не лише смерті, а й каліцтва, психологічні травми, понівеченні життя

911

Тривалість життя українців була від високих показників ще до початку повномасштабної війни. Особливо помітно показники знизилися за останні роки – з початком захворюваності на коронавірус.  Ще минулого року в умовах перевантаженості лікарень багато українців з іншими важкими хворобами не отримували вчасно необхідного лікування, що призводило до підвищення смертності.

Сьогодні же на територіях, де ведуться активні бойові дії, доступ до медицини став просто неможливим. Боротьба українців з ворогом РФ за власну незалежність забрала тисячі життів.

Як вплинула війна на здоров’я та тривалість життя українців та що має зробити держава та кожен з нас для виправлення ситуації – читайте у матеріалі NTA.

Українці «постаріли» на 15 років

У МОЗ повідомляють, що українці, які переживають наслідки війни, вже «постаріли» на 15-20 років. Ті вікові хвороби, які раніше наздоганяли людей в 60 років, тепер будуть наздоганяти жителів країни в 40-45.

Зараз в Україні відбувається найбільш інформатизована війна з усіх часів, оскільки люди практично в прямому ефірі бачать жахливі наслідки війни, яка триває.

«За попередніми прорахунками і дослідженнями, такої тривалості вплив на психоемоційний стан людей призводить до того, що вони біологічно старішають на 10-15 років. Тобто нас доганятимуть ті хвороби, які, зазвичай, наприклад, в 40 років, не траплялися, а траплялися в 60 років», – повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

За його словами, інфаркти, інсульти, особливо зараз, особливо на територіях, де є обмеження по інфраструктурі, це опосередковані втрати, які призведуть до високої летальності в Україні через повномасштабне вторгнення РФ.

Сьогодні, як зазначає міністр, найбільша летальність від серцево-судинних хвороб, на другому місці – онкологічні, оскільки немає можливості раннього скринінгу.

Ляшко в інтерв’ю «Українській правді» повідомив, що люди під час війни не звертаються для профілактичного огляду, а терплять до останнього, бояться навантажити систему, та й система орієнтована на інші пріоритети. Як він повідомив,це призведе до того, що хвороби виявлятимуть на більш пізніх стадіях.

«А це означає довготриваліше та дороговартісніше лікування, і не завжди ефективне», – повідомив Віктор Ляшко.

Він звернувся з проханням до всіх українців: «Якщо ви перебуваєте в безпечних регіонах і маєте проблеми зі здоров’ям або ви вже давно не були в сімейного лікаря, спробуйте записатися і проконсультуватися, оскільки українці повинні жити довго і бути здоровими».

Вплив війни на тривалість життя українців

Наразі точних оцінок, як повномасштабна війна, що розпочалася 24 лютого, вже впливає на демографічну ситуацію в країні нема. Але те, що вплив на здоров’я українців, тривалість життя буде відчутним, не сумнівається завідувачка відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Ірина Курило.

«Точних оцінок, як війна впливає на тривалість життя українців, наразі ще немає, оскільки за 2022 рік призупинено деяку подачу звітності, особливо з територій, які знаходяться в активній фазі воєнних дій. Але в цілому, без конкретних кількісних оцінок можна говорити гіпотетично. Окрім прямих жертв серед військових і цивільного населення, є й опосередковані втрати, пов’язані з тим, що значно утруднено доступ в багатьох регіонах до невідкладної медичної допомоги. Другий аспект – це те, що люди пережили практично на всій території України  – шок, різноманітні травми, стреси і так далі. Усе це буде даватися в знаки ще багато років. Насамперед зіткнемося з хворобами систем кровообігу – інфаркти, інсульти, загострення різноманітних хронічних хвороб», –  розповіла у коментарі NTA Ірина Курило.

Також вона зазначила, що під час війни спрацьовує мобілізаційний ефект – коли люди хворіють менше, відчувають це менше. Та з часом накопичувальний стрес та негаразди дають про себе знати. Це як пружина, яку довго відтягували.

«Під час війни наслідки щодо здоров’я відкладаються, але потім даються в знаки – на рівні підвищеної захворюваності та смертності. Під час воїн, зокрема під час Другої світової, коли є скорочений доступ до медичної допомоги, падає захворюваність, бо люди за рахунок мобілізаційного ефекту багато хвороб переносять на ногах, а потім ці всі наслідки даються в знаки, коли людина розслабляється»,  – пояснила Ірина Курило.

«Тому, звісно, очікується скорочення тривалості життя», – резюмувала вона.

Інша справа, за словами демографині, що на момент завершення воєнних дій та відновлення медичної інфраструктури ситуація повернеться до свого первинного стану. Хоча в Україні ситуація зі системою здоров’я та тривалістю життя взагалі була не дуже сприятлива.

«Упродовж 2019-2021 року тривалість життя скорочувалася, переважно через епідемію коронавірусу та за рахунок серцево-судинних захворювань. Також у 2020 та 2021 роках сильно підскочила чисельність смертності від пневмоній, супутніх до коронавірусу захворювань», – зазначила вона.

Водночас Ірина Курило зауважила, що рівень скорочення життя в Україні  не був найвищим серед європейських країн. За її словами, більшою мірою постраждали у 2020 році жінки, аніж чоловіки.

«Потерпіли медичні працівниці. А оскільки жінки загалом живуть довше, то саме вони у віці 70-80 років були особливо вразливі до коронавірусу”, – пояснила Ірина Курило.

Каже: очевидно, що війна негативно позначиться на тривалості життя – і через прямі втрати, і через опосередковані, і віддалені в часі втрати.

«До втрат відносяться не лише незворотні, але й каліцтва, інвалідизація і так далі. Це все теж понівечені людські життя. А з часом навантаження на медичну систему»,– зазначила вона.

«Стресове загартування» під час воєнних дій

Є люди, які пережили голод та війни, і дожили до 90, 100 і навіть більше років. І, попри пережиті події, в старості деякі з них відзначаються надзвичайною жвавістю та чудовою пам’яттю. Чи можна у таких випадках говорити про «стресове загартування»?

««Стресове загартування» під час війни характерне не для всіх. Радше, варто говорити про вибірковість. До прикладу, під час епідемії грипу чи будь-якої епідемії, як правило, відбувається щось на прикладі природного відбору. В кризових умовах гинуть люди порівняно слабші. Після епідемії цифри показують певне продовження тривалості життя. Це відбувається за рахунок того, що ця слабша частина населення помирає під впливом цих обставин. Натомість війна – це широкий загал. Погодьтеся, що тих, хто дожив до 90 років та більше, порівняно не так багато. Але певна часина населення дійсно, якому поталанило вижити, це люди з кращим генетичним запасом, можливо, сильнішим складом нервової системи», – прокоментувала експертка.

Роль держави у відновленні чисельності населення

За даними Державної служби статистики, чисельність населення на початок 2021 року – 41,6 мільйона осіб. Сюди включено населення непідконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей, причому цифра ця «законсервована» станом на початок 2014-го, але не входять АРК і Севастополь. Якщо додати Крим, де загалом на початку 2014 року мешкало 2,3 мільйона, ми отримаємо 43,9 мільйона. Себто загалом населення України включно з усіма її окупованими територіями становить приблизно 44 мільйони.

Як зазначила Ірина Курило, на продовження віку населення безперечно впливає закінчення війни.

«Але наразі кожна людина може працювати над собою особисто, тобто не забувати про режим, сон, фізичні вправи та вправи для нервової системи», – рекомендує вона.

Науковиця вважає, що відновити чисельність населення у післявоєнний час допоможе зосередженість державних органів влади на підвищенні якості життя населення, сприянні народжуваності. За її словами, йдеться про зайнятість, медицину, міграцію, підтримку молодих сімей.

«Демографічний ренесанс передусім залежатиме від економіки. Для молоді, наприклад, дуже важливою буде стабільність – забезпечення роботою і житлом. Також буде питання відновлення медицини, перед якою виникне багато викликів, пов’язаних не тільки з травматизмом під час війни, а й із загостренням хронічних захворювань, які проявляться внаслідок стресових ситуацій», – розповіла Ірина Курило у коментарі інтернет-виданню «Дзеркало тижня».

Як повідомила виданню старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, кандидатка економічних наук Людмила Слюсар, із початку війни одружилося понад 22 тисячі українських пар. Вважає, що кількість одружень, народжуваність після закінчення воєнних дій тільки зростуть.

«Історія свідчить, що після воєн завжди приходить хвиля відродження, бебі-бум. Чоловіки хочуть швидше повернутися до мирного життя, утворити сім’ю. Пари, які досі відкладали народження дитини, реалізовують свої плани», – зазначила дослідниця.

Науковиця зазначила, що відновлення чисельності населення – це справа не одного року, але саме вона має стати пріоритетом у післявоєнний час.

Лілія Чміль 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі