Загинули в боях на Донеччині, Луганщині та Запоріжжі. Львівщина прощається із сімома захисниками

Сьогодні, 21 листопада, Львівщина прощається із сімома захисниками, які загинули в боях з російськими окупантами на Донеччині, Луганщині та Запоріжжі. Воїнів проводжатимуть в останню путь у Львові, Львівському району, на Дрогобиччині, Мостищині, у Червоноградському районі. Назар Кушпіт, житель села Вихопні Жовтанецької громади Львівського району. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Був механіком-водієм 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4722. Загинув 26 серпня в районі сіл Роботине та Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Спочатку вважався зниклим безвісти. У захисника залишились дружина та двоє дітей. Тарас Колодій, житель Старого Села Давидівської громади Львівського району.  Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Загинув у бої на Авдіївському напрямку Донецької області. У захисника залишилось батьки, дружина, двоє дітей і сестра. 52-річний Василь Максим’як, проживав у Бориславі Дрогобицького району. До лав Збройних сил України вступив у березні цього року. Службу проходив у складі 42 окремої механізованої бригади. Загинув 12 листопада поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині. У воїна залишився рідний брат. Богдан Летнянка, народився у селі Верхній Дорожів Меденицької територіальної громади Дрогобицького району. З перших днів війни чоловіка мобілізували до Збройних сил України. Загинув 15 листопада внаслідок ушкоджень під час атаки FPV-дронів у населеному пункті Новомайорське Волноваського району Донецької області. У воїна залишилось двоє дітей – дочка і син. Андрій Пришляк, мешканець Мостиської громади.  У квітні 2023 року хлопця мобілізували до Збройних сил України. Став командиром 3 парашутно-десантного взводу. Загинув поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області у бою з окупантом. Олександр Подолюх, народився 12 серпня 1971 року. Уродженець міста Яворів Львівської області. Навчався у Яворівській гімназії імені Осипа Маковея Львівської області. У 1988 році вступив до Львівського державного сільськогосподарського інституту (сьогодні – Львівський національний університет природокористування), здобув освіту за спеціальністю «Агрономія». Згодом закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Англійська мова і література». У 2014 році проходив військову службу у лавах прикордонників. Протягом свого життя змінив багато місць праці: обіймав посаду вчителя у Середній загальноосвітній школі №30, згодом працював у транспортній та охоронній сферах. Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини від російських окупантів. Проходив військову службу на території Волинської, Запорізької, Черкаської та Донецької областей. Протягом останнього періоду боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у складі військової частини А4640 на посаді командира взводу – старшого офіцера батареї. Загинув 13 листопада. В Олександра Подолюха залишилися батько, дружина, двоє доньок і брат. 32-річний Тарас Поліха, житель села Муроване Белзької громади Червоноградського району. Із 2010 року працював на дільниці підготовчих робіт шахти "Степова" ДП "Львіввугілля" прохідником. У квітні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Наприкінці жовтня воїну виповнилося 32 роки. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Проходив службу у В/ч А 4635. Загинув 13 листопада біля села Роботине Запорізької області під час танково-артилерійської атаки.

• ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
• ПРОЩАННЯ
• ЗАХИСНИКИ