НТА > НОВИНИ > Новини політики > Закон про деолігархізацію. Суть і застереження

Закон про деолігархізацію. Суть і застереження

Завтра, 1 липня,  ВРУ на позачерговому засіданні розглядатиме так званий закопроєкт про деолігархізацію. Його ще місяць тому особисто вніс у парламент президент Володимир Зеленський.

248

Напередодні голосування  NTA нагадує, про що йдеться у проєкті закону і чи справді завдяки йому вдасться подолати українську олігархію.

Як визначатимуть олігархів

Олігархами вважатимуть тих осіб, які відповідатимуть трьом з чотирьох критеріїв:

  • беруть участь у політичному житті;
  • мають значний вплив на засоби масової інформації;
  • є кінцевими бенефіціарними власниками монополії;
  • підтверджена вартість активів перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року (близько 2,27 млрд грн)

У документі, зокрема, пропонується створити реєстр олігархів. Подання про те, щоб визнати певну особу олігархом, може робити уряд, член РНБО, НБУ, СБУ або ж Антимонопольного комітету. Утім, остаточне рішення буде ухвалювати РНБО.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що є питання щодо того, як визначатимуть обсяг активів осіб, які потрапили до реєстру олігархів.

 «Конкретні цифри є в законопроекті, але яким чином буде визначатися обсяг активів? Навряд чи за оцінками журналу «Форбс». Це питання відкрите», – додав політолог.

Обмеження для олігархів

Особам, яких визначать олігархами, забороняється фінансувати політичні партії. Також олігарх не зможе бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі великої приватизації.

Ба більше, політикам та чиновникам доведеться звітувати про кожен контакт з олігархами. Державні службовці подаватимуть до РНБО декларацію, де потрібно буде вказавши місце, дату контакту і зміст розмови. Самі олігархи зобов’язані попереджати чиновників про те, що вони олігархи.

Водночас, на думку Володимира Фесенка, у проєкті закону, скоріш за все, були й обмеження щодо медіа. Однак, після того, як з’явилася критика у ЗМІ, їх прибрали.

«Фактично у законі є тільки два прямих обмеження: фінансування партійної діяльності і участь у великій приватизації. Також є обмеження для чиновників і політиків на контакти з олігархами. Багато хто каже, що цього мало, але секретар РНБО і представники Офісу президента кажуть, що будуть інші обмеження. Антимонопольні обмеження будуть посилюватись. Думаю, що з’являться і обмеження щодо медіа», – пояснив політолог.

 Також політолог вважає, що є багато питань щодо того, як саме буде працювати цей закон. Наприклад, чи є механізми у РНБО, СБУ та інших інституцій контролювати  фінансування політичної діяльності.

«Є офіційне фінансування, яке контролює НАЗК, але значна частина політичної діяльності, яка  у нас фінансується готівкою, а це пряме порушення закону», – зауважив він.

Відтак, на думку експерта, постає питання: чи здатні правоохоронні органи контролювати незаконне фінансування політичної діяльності?

Швидкого результату не варто очікувати

Політолог Володимир Фесенко зауважив, що процес обмеження впливу олігархів буде нешвидкий та суперечливий, оскільки проблема не лише в олігархах.

«Швидкого результату не варто очікувати, тому що це дуже складна проблема і вона не тільки в олігархах. А в тому, що у нас з 90-х років від територіальних громад і до загальнонаціональних масштабів є тотальне взаємопроникнення великого бізнесу і великої політики», – констатує він.

Нинішні олігархи певний час будуть зберігати свої впливи, а ті, хто вже занурений в політику, навряд чи відмовляться від участі в ній, вважає Фесенко.

«Цей закон не вирішує проблему олігархів в Україні, але це початок процесу. Лише практика покаже, наскільки цей закон буде ефективний»,- додає він.

Додамо, що у разі ухвалення закон діятиме впродовж 10 років.

 Валерія Рабінович

 

 

 

 

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
0

Коментарі