НТА > НОВИНИ > Суспільство > Залишитися на Юліанському календарі – це був протест проти Рима, – професор НАН України

Залишитися на Юліанському календарі – це був протест проти Рима, – професор НАН України

Професор НАН України пояснив, чому колись Київ відмовитися віл Григоріанського календаря

468

Керівник Інституту народознавства НАН України, професор Степан Павлюк у коментарі NTA пояснив, чому Київська митрополія свого часу відмовилася від переходу з Юліанського на Григоріанський календар. Саме через це рішення Україна продовжує святкувати Різдво 7 січня, а не 25 грудня, як більшість християнського світу.

«Київська митрополія підпорядковувалася Константинополю, який не дуже товаришував з Римом. Тож розпорядження, щоб залишитись в Юліанському календарі, – це був своєрідний протест проти Рима. Пізніше Петро Перший, у 1700 році, коли зайшла мова про те, щоб перейти на новий календар, сказав, що знає тільки Юліанський. Таким чином ми залишилися в обіймах у Росії», – зауважив Степан Павлюк.

Згодом, за його словами, вже в 1990-х роках перехід на інший календар був не на часі.

«Треба було багато духовно-культурних моментів вирівняти. У нас була тоді ця мультирелігійність. Тоді виділився Київський патріархат і Московський. Не було спокою, і церква мала рацію, що питання про календар було не на часі. Але сьогодні лише чотири країни- Росія, Україна, Сербія і Білорусь – залишились у цьому старому Юліанському календарі. Коли війна у нас уже 8-й рік, то потрібно людям сказати: давайте перейдемо в цивілізований вимір часу», – переконаний професор Степан Павлюк.

Водночас він наголосив на важливості збереження традицій Різдва – не залежно від дати його святкування. Бо «традиції – це унікальна зброя, щоб зберегти себе як націю».

За словами, Степана Павлюка, в Україні перші століття після запровадження християнства тривала боротьба щодо церковних та язичницьких обрядів. Про те, що деякі традиції Різдва та інших українських свят запозичені із язичницьких культів, говорять певні факти. Зокрема, ще у дохристиянських релігіях святкували народження богів.

«Та вже в 14-15 століттях церква зрозуміла, що треба залучати якісь язичницькі елементи, які зараз так і залишились в новітніх святах. Стався такий симбіоз давніх традицій і християнства. Колись люди вшановували не Ісуса Христа, а різні божества. І навіть зараз ці традиції живуть у нашому побуті» – каже етнолог.

Зазначимо, що у 45 році до нашої ери Юлій Цезар запровадив Юліанський календар. Утім, через те, що Земля робить оберт навколо Сонця приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни, календар почав зміщуватись. За півтори тисячі років Юліанський календар відстав на цілих 10 днів.

Цю ситуацію вирішив виправити Папа Римський Григорій ХІІІ. Він реформував календар і вже у 1582 році замість 4 жовтня настало 15-те. Новий календар назвав Григоріанським.

Оцініть новину
Клас!
2
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
1
Обіймашки
0
Шооо?
1

Коментарі