НТА > НОВИНИ > Суспільство > Збираємо “тривожну валізу” та що робити, якщо “Увага всім”

Збираємо “тривожну валізу” та що робити, якщо “Увага всім”

Корисні поради: як має виглядати “тривожна валіза”, що у неї потрібно покласти, алгоритм дій для кожного при сигналі сирени “Увага всім”

16846

В Україні та світі сьогодні активно обговорюють можливе повномасштабне вторгнення російських військ на територію нашої держави. Американські і українські розвідки попереджають про нарощення російських військ біля кордону, низка країн забирають своїх дипломатів з України, а в ЗСУ повідомляють, що збройні сили укомплектовані і готові до виконання завдань.

А щоб спокійно та виважено бути готовими до будь-якого сценарію, необхідно знати в першу чергу, як діяти звичайним цивільним людям в умовах початку бойових дій в країні.

Отож, яким має бути алгоритм дій у разі спрацювання сирен, що покласти в «тривожну валізку», якщо доведеться покидати своє місце проживання, – читайте у матеріалі NTA.

Як діяти у разі сигналу сирени «Увага всім»

Повідомлення

Якщо надзвичайна ситуація таки станеться, то про неї обов’язково оголосять сирени – «Увага всім».

Після того, як ви її почуєте, необхідно увімкнути телебачення або радіо і дотримуватись вказаних інструкцій.

«Повідомлення передаються протягом 5 хвилин після подачі звукового сигналу «Увага всім!».  А візуальна інформація на каналах телебачення супроводжується субтитруванням», – зазначають в Департаменті з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації.

Також з повідомленням цивільного захисту можна ознайомитися і з телефону:

  • у публічному каналі в месенджері «Telegram» «Оповіщення ЦЗ» (посилання на канал: https://t.me/dczloda)
  • або за багатоканальним телефоном 0800-600-491 (інформування населення з питань цивільного захисту, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів).

Зазначимо, що за дієздатність систем оповіщення відповідає АТ «Укртелеком».

Алгоритм дій

Вислухавши повідомлення, необхідно діяти без паніки та метушні у відповідності з отриманими вказівками та рекомендаціями.

Так,  при загрозі бойових дій необхідно зробити наступне:

  • заслонити вікно шторами або жалюзями (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом;
  • перекрити газ, воду, загасити пічне опалення та виключити світло;
  • взяти документи, гроші, предмети першої необхідності, медичну аптечку та продукти харчування;
  • попередити про небезпеку сусідів, надати допомогу людям похилого віку, інвалідам і дітям;
  • залишити помешкання та зайняти місце у захисній споруді чи підвалі;
  • не залишати безпечне місце без нагальної потреби.

Якщо сказали «ховатися в укриття»

Якщо ж людям повідомлять, що необхідно терміново ховатися до спеціальних укриттів, то йдеться про сховища, які мають бути в радіусі 400 метрів від кожної будівлі.

Карту із нанесеними укриттями у Львові – можна знайти за посиланням.

Відповідно до закону, захисні споруди для тимчасового укриття мають бути облаштовані й заздалегідь перевірені органами, що відповідають за цивільний захист населення. Укриття мають бути чистими, з вентиляцією, запасами води й місцем, де можна присісти. У мирний час усі ці укриття – це паркінги, переходи й підвали житлових будинків чи комерційних установ.

На таких об’єктах має бути позначка: «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту».

Також мають повідомити  номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить укриття.

Підготовка оселі

Якщо ж таких укриттів немає і вам рекомендують під час надзвичайної ситуації воєнного характеру залишатися вдома, то свою оселю теж потрібно відповідно підготувати:

  • нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
  • по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
  • забезпечте оселю запасами питної та технічної води;
  • зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
  • додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
  • підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;
  • підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
  • підготуйте (закупіть)  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
  • підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
  • при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення;
  • особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району.

Правила поведінки

ДСНС рекомендує дотримуватися таких правил поведінки  в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру:

  • зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
  • не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
  • завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, а також відомості про групу крові свою та близьких родичів та можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
  • знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
  • при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
  • уникати місць скупчення людей;
  • не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
  • у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
  • при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
  • посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
  • про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
  • у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
  • надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;
  • у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Що не можна робити

Не рекомендується:

  • підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
  • спостерігати за ходом бойових дій;
  • стояти чи перебігати під обстрілом;
  • конфліктувати з озброєними людьми;
  • носити армійську форму або камуфльований одяг;
  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
  • підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

Також при виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

  • перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
  • збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
  • намагатися розряджати і розбирати;
  • виготовляти різні предмети;
  • використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
  • приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

«Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102»», – йдеться у повідомленні.

«Тривожна валіза» при евакуації

Якщо ж бойові дії триватимуть довго, то за таких обставин людей будуть евакуйовувати в безпечні райони. І при такій  евакуації вам необхідно мати із собою «тривожну валізку».

««Тривожна валіза» – це умовна назва набору речей першої необхідності, які можуть знадобитися у момент тотального вторгнення російських військ на територію України. Під час цієї надзвичайної ситуації вам, ймовірно, на деякий час доведеться покинути власну домівку, якщо, звичайно, ви не маєте достатніх навичок, не можете партизанити або займатись збором інформації. І цей набір речей у вашій «тривожній валізі» повинен сприяти забезпеченню вашої життєдіяльності»,  – про це повідомив на ютуб-каналі «Хлопці з лісу» ветеран російсько-української війни Юрій Черкашин «Чорнота». 

Як вижити за умов початку війни? Ось декілька порад, які дали на своєму ютуб-каналі «Хлопці з лісу», які не один день провели на Донбасі, захищаючи наші кордони від окупантів.

Якою має бути сама «валіза»

Ваш зовнішній вигляд в умовах бойових дій має ідентифікувати вас, як цивільну людину. Тобто ніяких камуфляжних рюкзаків та інших міліарних речей.  Те саме стосується і цивільного одягу.

«Цивільній людині підійде цивільний рюкзак! І тут наголошують саме на рюкзаку, а не якійсь іншій сумці, оскільки його доведеться нести десяток кілометрів. Рюкзак повинен бути сучасним, зручним і надійним, тобто не розсипатися в перші дні його експлуатації. Ідеально, коли рюкзак має доступ до речей як зверху, так і знизу.  Також на рюкзак потрібно надягнути непромокаючий  чохол, щоб дощ не намочив ваші речі. Цей чохол сьогодні називають модним словом raincover, і, зазвичай, він має йти в комплекті з рюкзаком», – повідомив Юрій Черкашин «Чорнота».

Перелік речей, які потрібно поставити в рюкзак:

Документи

У рюкзак необхідно поставити усі документи, починаючи від паспорта, закінчуючи правом власності на земельну ділянку під гаражем.

«Оскільки, після того, як ви повернетеся додому, можливо, вам доведеться доводити своє право на вашу ж власність», – йдеться у повідомленні.

Також не завадить поробити копії документів.

«Якщо рухається група, до прикладу, сім’я, то розумно буде, якщо документи будуть у інших членів групи», – зазначає ветеран російсько-української війни.  

Треба убезпечити, щоб документи не намокли при дощі. Для цього документи можна покласти у канцелярську папку та обмотати зі всіх сторін скотчем, щоб волога не потрапила всередину.

Гроші

Гроші потрібно розділити на кілька частин, бо якщо ви проходити блокпости, які контролюються ворожими військами, то вас можуть обшукати та вилучити цінні речі.  Тому, таким чином є шанс, що частину грошей ви втратите під час обшуку, а частина залишаться у вас.

Речі для вживання

Карта місцевості та компас.

«Зазначимо, що з цих речей не буде жодного толку, якщо ви не вмієте ними користуватися», – зазначив ветеран російсько-української війни Юрій Черкашин «Чорнота».

GPS навігатор.

«Саме GPS навігатор, а не телефон з GPS. Оскільки мобільна мережа в умовах бойових дій може і не працювати, а GPS навігатори працюють, не використовуючи мобільну мережу»,– уточнює він.

Засоби зв’язку та отримання інформації.

Сучасні телефони потребують багато енергії, а заряджати їх, можливо, буде ніде, тому є сенс придбати архаїчний кнопочний телефон, бо їхня батарея витримує на суттєво довший час.

Має бути блокнот і ручка. У блокноті варто записати мобільні номера усіх рідних та друзів.

Невеличкий FM-радіоприймач є сенс придбати, щоб знати, що діється у світі.

Ліхтарик.

Засоби живлення – заряджені павербанки, батарейки, акумулятори до кожного з ваших пристроїв.

Робочі інструменти – ніж та сокира. А також мультитул – це багатофункціональний інструмент. Зазвичай він виглядає як складні пасатижі, в ручках якого заховані додаткові інструменти (ніж, шило, пила, викрутка, ножиці і багато іншого).

Кілька квадратних метрів міцної клейонки, а також декілька сміттєвих пакетів.

Великий рулон прозорого скотчу, щоб вберегти речі від вологи.

Шнур синтетичний.

«Є сенс взяти десь метрів 20. За допомогою нього і клейонки можна зробити навіть щось схоже на намет»,– зазначає Черкашин.

Голка та нитка. Бажано брати голку побільше, а нитку поміцніше.

Фаєра, димові шашки, або свисток. Це для того, щоб позначити ваше місце перебування для інших осіб.

Сірники.  Туристичний пальник. Сухий спирт.

Металевий посуд, який необхідний буде для розігріву їжі.

Ліки

На сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій зазначають, що до складу аптечки обов’язково повинні входити:

  • бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо;
  • ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози;
  • рецепти;
  • прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків).

Експерти рекомендують додати до цього переліку також ще таблетки для очищення води, оскільки не відомо в яких умовах ви перебуватимете.

Одяг та засоби гігієни

У ДСНС рекомендують:

  • одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в’язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
  • засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
  • приналежності для дітей (якщо необхідні);

Їжа

Необхідно взяти запас води та їжі, хоча би на два-три дні.

Щодо їжі, то ветеран російсько-української війни Юрій Черкашин «Чорнота» рекомендує армійські сухпайки. Він зазначає, що вони легші, ніж консерви.

Також можна взяти: супові галети, консерви, крупи та усе інше, що довго зберігається та займає мало місця.

Що ще можна взяти в “тривожну валізу”

Якщо є ще місце у рюкзаку, то можна взяти мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник.

Вага рюкзака

У ДСНС пишуть, що загальна вага «екстреної валізи» не повинна перевищувати 50 кілограмів. Та з такою «валізою» далеко не зайдеш, нести на своїх плечах таку вагу дуже важко.

Експерти зазначають, що вага рюкзака має бути такою, щоб можна було пройти з ним десятки кілометрів. Орієнтовно треба вкластися в 16-20 кг.

Лілія Чміль 

 

Оцініть новину
Клас!
14
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
10
Злість
2
Обіймашки
0
Шооо?
2

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі