НТА > Статті > Життя змусило обрати інший шлях. Що відомо про останнього онука Каменяра – Роланда Франка

Життя змусило обрати інший шлях. Що відомо про останнього онука Каменяра – Роланда Франка

726

11 серпня на 90-му році життя помер останній онук Івана Франка – Роланд Франко. У літературу Роланд не пішов – життя змусило його обрати інший шлях. Онук відомого класика став ученим- інженером. Ба більше, його називають “хрещеним батьком української антарктичної станції”.

Що відомо про особистість Роланда Франка – читайте далі.

Під пильним наглядом радянських спецслужб

Народився Ролан Франко у Львові в родинному будинку Франків 28 березня 1932 року у родині Тараса Франка та Катерини з Фалькевичів. Шкільні роки його минули в Івано-Франківську та Львові. Закінчив Львівську школу номер 49.

Вступив до Львівського політехнічного інституту на нафтовий факультет. Проте 1950 року сім’я Тараса Франка примусово- добровільно була пересела радянською владою до Києва. Тож усе наступне своє життя Роланд провів у Києві.

Як розповідає українська літературознавиця та франкознавиця Наталія Тихолоз, у юності Роланд відзначався націоналістичними поглядами, за що потрапив під пильний нагляд радянських спецорганів.

“За порадою своєї матері, як він любив оповідати, не пішов стежкою свого батька-філолога, а обрав собі шлях ученого та дипломата”, – розповідає Наталія Тихолоз.

 Мріяв вступити на юридичний, а став вченим-інженером

В одному з інтерв’ю Роланд Франко розповідав, що він, попри те, що став вченим-інженером, як і його дідо, має нахил до гуманітарних наук. Ба більше, зізнавався, що з труднощами навчався в політехнічному інституті, хоча майже 40 років працював у науково-дослідних інститутах.

“Важко було тому, що не маю нахилу ні до математики, ні до технічних досліджень. Але й у цій сфері я не зовсім лопух (усміхається). До речі, й Іван Якович навчав двох хлопців усіх наук, зокрема й математики”, – говорив він.

Роланд розповідав, що вступати насправді хотів на юридичний факультет, але такої можливості у Львові не було:

“Там усім керувало КДБ, а я, як і більшість моїх однокласників, не був комсомольцем… Коли визначався з факультетом, обрав нафтовий, подумав: “Франко ж цих нафтовиків описував весь час”. У нашому роду двоє технарів — я та моя тіточна сестра, дочка Петра Франка, решта — філологи”.

Усе ж, попри нахил до гуманітанрих наук, Роланд Франко понад 30 років своєї праці віддав Київському інституту автоматики, де закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію та пройшов усі посади — від наукового співробітника до заступника генерального директора.

Також він є автором понад 50-ти наукових праць та винаходів у галузі автоматичного регулювання та приладобудування.

Хрещений батько української антарктичної станції

Частину свого життя він також присвятив дипломатичній службі.

У 1993-1998 роках працював у Посольстві України в Лондоні. Тоді він як радник з питань науки подбав, щоб Україна безкоштовно отримала від Великобританії полярну станцію ім. Фарадея в Антарктиці (нині носить ім’я Вернадського). Перша українська експедиція назвала Роланда Франка “хрещеним батьком української антарктичної станції”.

Популяризував творчісь свого діда 

Роланд Франко брав активну участь у заходах, присвячених ушануванню пам’яті І. Франка в Києві, Львові, Дрогобичі, с. Нагуєвичах тощо. Ще в 1999 року брав участь у відкритті погруддя І. Франка у Відні.

Після смерті своєї сестри Люби Франко у 2015 році Франко виступив з ініціативою створити у київській квартирі свого батька Тараса Франка музей родини Франків. 25 листопада 2016 року відбулося урочисте відкриття музею. Також він став ініціатором створення Міжнародної премії імені Івана Франка та Міжнародного фонду Франка.

Навчав свою дружину розмовляти українською

Літературознавиця Наталія Тихолоз розповідає, що Роланд Франко дуже любив свою дружину Аллу:

“Був дуже закоханий і дуже сумував за нею, коли вона у 2008 році померла. Дуже світло про неї згадував”.

Дружина Роланда Франка – родом з Донецька. Сам він раніше розповідав, що коли познайомився з Аллою, то українську мову вона знала погано:

“Коли дружина перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю, багато спілкувалася з моїм батьком. Українську вона тоді опанувала так, що змогла в Лондоні викладати її в недільних школах”.

Як розповідав Роланд, за фахом Алла була французьким філологом та мала неабиякий хист до засвоєння мов.

“Раніше в певних ситуаціях, особливо напружених, ми з нею переходили на російську мову. Коли поїхали до англійської столиці, вирішили: завжди розмовлятимемо українською”.

Валерія Рабінович

 

 

Оцініть новину
Клас!
1
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
1
Обіймашки
0
Шооо?
0

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"

Коментарі