

У продовженні розповідей про героїв російської-української війни, які перебувають на фронті на Сході України, – 21-річна Юля з 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила.
«А потім розпочало трусити…»
Вона з тих, на чиїх тендітних плечах тримається українське небо. Красива, скромна та привітна. Юля – бойовий медик.
Наприкінці серпня вона оперативно надала першу медичну допомогу своєму командиру під час важкого наскрізного кульового поранення в голову. Фактично врятувала його.
При цьому наплічник з медикаментами ледь не більший від самої дівчини. Але в той момент вона не відчувала цього.
«У таких ситуаціях усе відбувається настільки швидко, що не помічаєш жодного ваги. А коли вже командира забрали на госпіталь, коли я вже все зробила, надала, допомогу, тоді тільки присіла, і вже пішов якийсь мандраж по тілу, розпочало трусити…» – розповіла смілива дівчина.
Таке вона розповідала під час свого першого інтерв’ю у житті. Видно, як хвилювалася перед камерою. Але тоді, коли в окопі колола знеболювальне, коли бинтувала пораненого, була максимально зібраною та впевненою. Коли лік ішов на секунди, нервувати не залишалося часу.
Тоді їй ще було 20 років. За два тижні після того випадку Юлі виповнилося 21, і свій день народження дівчина провела на фронті, як і останні півтора року.
На Донбасі загострення. Бойовики регулярно обстрілюють українські позиції.
На одній з них був поранений командир. Військовий медик Юлія кинулася його рятувати. З подібними пораненнями голови вона зіткнулася вперше, але справу свою зробила.
ICTV – Тетяна Наконечна pic.twitter.com/u22Ow1yEIi— Illya Ayzin (@Illya_Ayzin) August 31, 2021
… Якщо ти визначився, за кого ти
Дівчина народилася і до 14-ти років прожила на Луганщині. Але коли розпочалася війна, сім’я переїхала.
Нині підрозділ, де вона служить, боронить Луганщину – Юля майже в себе вдома. І робить усе можливе, щоби прибрати з попереднього речення слово «майже».
Її мама теж на війну. Можна сказати, що для них це сімейна справа – визволити і свою малу батьківщину, й оборонити всю велику Україну.
Юля ж про свою мотивацію відповідає коротко та традиційно для себе – скромно: «Хочеться надати якусь допомогу, принести користь. Тут дуже потрібні медики».
І ця невисока, але смілива дівчина на всі 100 справляється з бойовими завданнями. Ні вік, ні стать, ні місце народження не стають на заваді, якщо ти визначився, хто ти та за кого ти. Все інше – просто «відмазки».
За матеріалами Facebook 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила, каналу ICTV
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Пряма мова Львова"
Коментарі