НТА > НОВИНИ > Львівські новини > Зміни, які відчуває кожен. Як приборкати буревії та аномальні зливи у Львові

Зміни, які відчуває кожен. Як приборкати буревії та аномальні зливи у Львові

317

Раптові буревії, зливи, аномальна спека і температурні рекорди цього року стали для Львова особливо нестерпними. Експерти кажуть про наслідки кліматичних змін, до яких інші міста світу вже десятки років пристосовуються.

Еколог та виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика розповів для NTA про те, як адаптувати Львів до зміни клімату, аби вулиці міста не перетворювались на ріки, а спека не ставала для містян «пекельною».

Микола Рябика розповідає, що зміна клімату – це питання досить глобальне, але стосується  кожного регіону у світі, зокрема, й Львівщини зі Львовом.

Найпомітнішою ознакою є те, що Львів страждає від понаднормових опадів. При цьому, раніше вони були плавними, сезонними. Натомість останніми роками інтенсивність дощів змінилася, тому за день чи за декілька годин може випасти місячна норма опадів. Це є великою проблемою, тому що місто – не готове до такого, розповідає Рябика.

Наступна проблема Львова – спека, яка поєднується з опадами. Періоди спеки зараз стали тривалішими. Ба більше, хвилі тепла можуть тривати два-чотири тижні, а потім різко змінюватися інтенсивними опадами. Проблеми надмірної спекит інтенсивних опадів у Львові підсилюються й малою кількістю водойм, яких у місті нараховується близько 80. Тому деякі райони міста можуть перетворюватися «на пательню» під час спеки, а після інтенсивних опадів вулиці переповнюються дощовою водою.

«Це говорить про те, що внаслідок людської діяльності, впродовж останніх десятиліть властивості хмар змінилися. Це все призводить до того, що міста світу, не тільки України, навіть досить просунуті, потерпають від цього, тому що вони не адаптовані до таких процесів. І тут йдеться не тільки про те, щоб розширити колектори. Питання полягає у природній пристосованості, зокрема, завдяки природоорієнтованим рішенням», – розповідає Рябика.

Що руйнує нашу планету

Еколог впевнений, що кліматичні зміни у світі пришвидшені саме людською діяльністю, оскільки останні декілька століть тому ми почали спалювати викопне паливо: вугілля, нафту, газ. Такої думки дотримуються науковці та світова спільнота, хоче, як зауважив Рябика, «скептики кажуть, що зміна клімату відбувається природним чином».

«Корисні викопні копалини ми використовуємо у різних секторах: і в енергетичному секторі, транспорті чи виробництві продовольства. Це все добре з економічної точки зору, ми розвиваємося як цивілізація, але водночас втрачаємо в екологічному плані», – додав він.

За його словами, спалюючи викопне паливо, ми вивільняємо багато парникових газів. Внаслідок цього повітряна оболонка на нашій планеті отримує багато цих парникових газів, через що в атмосфері затримується сонячне тепло.

«Досить часто це можуть називати «парниковий ефект», підвищення температури. Але її не треба ототожнювати зі зміною клімату. Парниковий ефект – це є причина кліматичної зміни. Тобто спочатку відбувається парниковий ефект, а далі – зміна клімату, яка проявляється в непередбачуваності погоди».

Дощова вона має бути ресурсом, а не проблемою

Зміна клімату проявляється не лише в неочікуваних опадах чи спеці. Відбувається також зміна біорізноманіття, коли в регіонах з’являються нові комахи чи нові види тварин. Натомість регіони до цього можуть бути непристосованими.

«Якщо говорити про кліматичне питання у світі, то, звичайно, ми досягли критичного рівня. Критична ситуація ставатиме складнішою, бо ми дуже мало кроків робимо, щоб відвернути цю кліматичну зміну. Водночас у світі говорять, що ми дуже багато робимо, але якщо говорити в комплексі про всю планету, то цих заходів надзвичайно мало», – зазначив еколог.

Тим часом у Львові кроків для адаптації до кліматичної зміни дуже мало, оскільки на рівні міста немає затвердженого кліматичного вектору дій, заявляє Микола Рябика:

«Я вважаю, що ми від цього невідворотні. Тому, якщо ми хочемо жити в комфортному місті. яке буде пристосоване до таких перепадів погодних проявів, то нам обов’язково потрібно запроваджувати комплексну кліматичну політику. Нам треба робити це комплексно».

За його словами, міста мають переходити на біодренажні системи, щоб дощова вода була не проблемою, а ресурсом. Кущі, дерева, різнотрав’я, в’юнкі рослини на дахах, фасадах і в громадських місцях мають стати нормою і “вбирати” дощову воду. Така концепція зародилася в Китаї та називається «місто-губка». Наразі жодне місто в Україні ще не стало на шлях цієї концепції.

Як адаптувати Львів

Перший кроком на шляху до пристосування міста до кліматичної зміни – це підтримка усіх секторів Львова та кліматична політика, яка складається з двох напрямків:

  • зменшення вуглецевих викидів (коли ми економимо, зайвого не споживаємо);
  • сама адаптація (коли пристосовуємося до наявних проблем).

«Якщо говорити про сектор адаптації, то потрібно акумулювати всі знання всіх структур міста. Коли маємо підтримку міста, то потрібно провести оцінку вразливості. На основі цих даних, наукового обґрунтування розробляється план адаптації, важливий документ, який міститиме інформацію про кожен сектор міста, які позиції потрібно вдосконалювати», – пояснює Микола Рябика.

Якщо говоримо про інфраструктуру міста, то, будуючи дороги, потрібно вздовж них облаштовувати дощові біодренажні канави. Території з дренажною системою – це досить ефективна система для відведення зайвої води. Вони додатково знімають навантаження з міської каналізації і віддають воду в екосистему.

«Для того, щоб вода туди відводилася, стікала під природним тиском і, відповідно, там уже поглиналася рослинами, а зайва вода відводилася в дощову каналізацію. Водночас можна цю воду навіть збирати в якийсь резервуар і використовувати для поливу газонів. Наразі у нас такого немає», – розповідає еколог.

Вирішити проблему спеки може допомогти вертикальне озеленення будівель або озеленення дахів чи зупинок громадського транспорту. Такі методи є досить дорогими, якщо затосовувати сукуленти, однак еколог пропонує використовувати бюджетніші варіанти: висаджувати в’юнкі рослини по стінках зупинок чи будинків, створювати зелені перголи.

Рябика зауважує, що важливим для клімату є також збереження біорізноманіття:

«Комахи є запорукою нашої продовольчої безпеки, адже є запилювачами багатьох рослин. Для їхнього збереження можна ставити будиночки для комах. Ще можна облаштовувати будиночки для кажанів і їжаків. Ми маємо підтримувати популяції птахів і тварин в міському просторі».

На думку Миколи Рябики, план адаптації не може реалізовуватися без контролю, моніторингу та збору даних щодо ситуації із кліматом у місті. Для цього він пропонує створити у Львові «кліматичний офіс» – структура при місті, яка збирає, аналізує та моніторить стан впровадження плану адаптації, розробляє та оновлює цілі для виконавчих структур міста у різних секторах на основі майбутніх проявів наслідків зміни клімату.

«Процес адаптації може тривати і 5, і 15 років, і навіть більше. Це безупинний процес. Але чим швидше ми почнемо це робити, тим швидше отримаємо результати. А результати конвертуються у комфорт для мешканців. Наразі Львів має окремі локальні дій з адаптації, але вони є радше показовими і часто випадковими. Без плану адаптації ми не зможемо досягти максимального ефекту», – підсумував Рябика.

«Суперквартали». Як пристосовуються міста світу

Кліматична зміна передбачає танення льодовиків, через що підвищується рівень світового океану. Відтак, першими «схаменулися» та почали пристосовуватися до наслідків зміни клімату міста, які перебувають на узбережжях океанів чи морів.

«Для Львова це не є проблемою, бо у нас немає великої річки, океану чи моря поруч. Але міста на узбережжі Середземного чи Балтійського морів вже пристосовуються», – зазначає еколог.

До прикладу, Барселона розташована біля моря, а також там підвищується загальна температура повітря. Тому у місті використовують концепцію Superblock або «суперквартали» – райони, де майже немає транспорту, проте є зелені оази, щоб пристосуватися до надмірної спеки і підвищити якість повітря.

Сучасні технології з відведення та раціональним використанням води використовують міста на півночі Європи. Наприклад, міста Данії чи півночі Німеччини. Їх часто підтоплює, тому що вони розташовані біля води. Ці міста вже десятки років використовують дощові садки та канави. Так, щоб скоротити ризик повеней і знизити навантаження на дощову каналізацію, Берлін впроваджує програму економного поводження з дощовою водою (“місто-губка”).

Оцініть новину
Клас!
0
Я це люблю
0
Ха-ха
0
Сумно
0
Злість
0
Обіймашки
0
Шооо?
1

Коментарі