Доступно про трансплантацію кісткового мозку: як стати донором, що потрібно та чому це рятує життя

Все, що треба знати про кістковий мозок, донорство та трансплантацію – говоримо із керівницею проектів благодійного фонду «Запорука» Ольгою Фокаф. Саме на плечі цієї організації впала місія – запустити цей центр у Львові.

Трансплантація кісткового мозку – це донорство стовбурових клітин

Вони є спочатку недиференційовані у нашому організмі, а потім утворюють еритроцити, тромбоцити і лейкоцити та інші. Ці клітини мають важливу властивість – здатні відновлювати нормальне кровотворення у людей, які мають різні онкологічні захворювання, коли їхні власні клітини не здатні цього робити. Стовбурові клітини утворюються в кістковому мозку і потім вже циркулюють у периферичній крові. Тому коли ми говоримо про те, що дитині чи дорослому пацієнту потрібно робити трансплантацію кісткового мозку від донора – це означає, що ми зможемо в чотирьох з п’яти випадків, тобто 80%, донувати стовбурові клітини з периферичної крові донора. Далі, за допомогою спеціального апарату (клітинний сепаратор) проводиться забір стовбурових клітин у донора з крові через вену в одній руці, повертаючи кров до тіла через вену в іншій руці. Однак, статистично у 20% випадків донора просять пожертвування самим кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток. Це робиться за допомогою голки та шприца під загальним знеболенням в лікарні. Оскільки можливе відчуття дискомфорту у місцях, де була встановлена голка, донора госпіталізують у клініку на 1 – 2 дні. У цьому випадку найбільший ризик пов’язаний із використанням анестезії під час процедури. Також можливі побічні ефекти: втомлюваність, незначний біль, синці у місці забору, які скоро проходять. При двох способах забору отримують не більше 1-5% від загального обсягу кісткового мозку донора. Такої кількості цілком вистачає, щоб забезпечити кровотворення пацієнта на все життя. Кістковий мозок у донора повністю відновлюється протягом декількох тижнів.

Це безпечно і для пацієнта, і для самого донора

Перед трансплантацією донору вводять препарат, щоб збільшити кількість цих клітин протягом 5 днів. Донорство стовбурових клітин є безпечним, тому що здоровий організм швидко поновить свій резерв. В онкохворого пацієнта утворюються погані клітинки, або не продукуються взагалі, тому він потребує пересадки. Трансплантовані стовбурові клітини знаходять своє правильне місце в організмі хворого та починають заново утворювати нові. Саме так це і працює, кажучи простими словами.

Чим більший реєстр донорів – тим більше шансів на співпадіння

Станом на зараз він налічує понад 4 тисячі людей, які можуть бути потенційними донорами. Втім у порівнянні з іншими країнами – наш реєстр ще досі малий, тому дуже важливо його наповнювати. Чим більший реєстр – тим більше шансів знайти донора. Адже співпадіння «донор-пацієнт» вирішується на рівні ДНК. Тобто на наших лейкоцитах є певні маркери HLA, які визначають співпадіння. Першочергово завжди шукають донора серед членів сім’ї. У 25% випадків – донора можна знайти серед братів та сестер. Але є інша третина: 75% донор із родини не підходить. Тому, відповідно, потрібно шукати в реєстрах. Україна буквально кілька тижнів тому отримала можливість долучатися до реєстру американського, де є понад 23 млн донорів. Це неймовірний прорив. Але мусимо розуміти, ми повинні розвивати свій реєстр. Бо все ж таки етнічна спорідненість теж вирішальна у співпадінні ДНК.

Хто може стати донором

Стати донором може будь-яка здорова людина. У переліку протипоказань є важкі захворювання, тобто будь-які недуги важкого ступеня та онкологічні захворювання. Також серед застережень є вага менше 50 кг, або ж важкий ступінь ожиріння. Фактично будь-яка здорова людина потенційно може стати донором, або принаймні увійти в реєстр. До 35 років в Україні – це безкоштовно. Після цього віку слід сплатити внесок 35 євро, бо Український реєстр донорів кісткового мозку є громадською організацією. Він отримує кошти з грантів та волонтерства.

#ЯВжеВРеєстрі – флешмоб у соцмережах, до якого варто долучитися

Вам надішлють поштою тест-пакет. Там буде спеціальна паличка. Ми під час пандемії вже дуже добре знаємо, що таке здавати мазки з ротової порожнини. Є навіть відео інструкція, як саме це робити.

Запаковуєте це все і надсилаєте. З часом ви отримаєте повідомлення про долучення до реєстру. Якщо хтось з реєстру сконтактується з вами й попросить стати донором – у вас все одно є право вибору. Можливо щось зміниться із вашим здоров’ям, завагітнієте або ще щось. Тобто це не стовідсотково, що вас покличуть. Але все одно до реєстру варто приєднатися. У Львові, у 2022 році в новоствореному відділенні ЗУСДМЦ, ми почнемо з автотрансплантації, коли пацієнт є сам собі донор. Тобто ми в самого пацієнта будемо робити забір стовбурових клітин. Але це ще залежатиме від стану пацієнта чи може бути проведена автологічна трансплантація. Якщо будуть покази до неродинної трансплантації – треба шукати донора. Крок за кроком будемо до цього йти. Саме тоді й знадобиться реєстр.

Трансплантація кісткового мозку збільшує шанси на життя удвічі

Трансплантація кісткового мозку точно збільшує шанси на життя. 50% – це дуже вагомо. Є захворювання, наприклад – лейкемія, лімфома Ходжкіна, нейробластоми, коли організм пацієнта – не продукує, або продукує погані клітини, які потім не можуть утворити нормальні клітини крові: (лейкоцити, тромбоцити, еритроцити). Функції, які виконує кров – не добре працюють. І все, що ми можемо зробити – лікувати хіміотерапією і додатково робити за певними показаннями трансплантацію. Перед цією процедурою, щоб пересаджені стовбурові клітини прижились, лікарі змушені «вбити» кістковий мозок пацієнта, щоб він не функціонував. Зрозуміло, що тоді пацієнт повинен перебувати у стерильному боксі, бо у нього не буде здатності опиратися інфекціям. Після цього відбудеться сама трансплантація, переливання донорських стовбурових клітин, які, ми надіємось, приживуться і почнуть функціонувати. Тому найважливіше – це післятрансплантаційний період: чи приживуться клітини, яка опірність до інфекцій та багато інших ризиків. Якщо пацієнт їде за кордон на трансплантацію – держава оплачує ці кошти:100-150 тисяч євро. В Україні це значно дешевше і комфортніше. Пацієнт все таки залишиться в сімейному середовищі, немає мовних бар’єрів. Це емоційно легше переносити. Дуже важливо проводити трансплантації кісткового мозку в Україні. Вкладати і розвивати своє. Дороговартісне обладнання закуплено, лікарі вже вчаться, вони все зможуть. В Україні вже є з кого брати приклад. Маємо успішний досвід у Києві в Інституті раку, також є Черкаси. Тому не можна сказати, що ми починаємо геть з нуля. Це надихає, коли колеги разом з тобою рухаються вперед і ти цією хвилею пливеш поруч з ними! Це дуже круто.

Щороку приблизно дві сотні українських дітей потребують трансплантації

Але все одно залишається левова частка тих, хто її потребує. Тому дуже важливо відривати ще одне відділення, де можна проводити такі операції. У Львові в Західноукраїнському спеціалізованому медцентрі вже завершили ремонт у двох боксах. Тобто одночасно там можуть перебувати дві дитини. Період перебування одного пацієнта у боксі – 30-90 днів. І якщо одна дитинка перебуває в палаті в середньому два місяці, то за рік ми рятуємо 12 дітей. Це хороший показник. Тому що кожне життя вартує бути врятованим. Довідково. Благодійний фонд «Запорука» допомагає онкохворим діткам і їхнім сім’ям. Одним із напрямків роботи організації є розвиток трансплантації кісткового мозку. За підтримки італійських благодійних фундацій «Роза Прістіна» та «Солітере» у Львові реалізовують Центр трансплантації кісткового мозку. Вартість проєкту понад 450 тисяч євро.

Віра Лабич

• ДОНОРСТВО
• ТРАНСПЛАНТАЦІЯ КІСТКОВОГО МОЗКУ
• ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЛІКАРНЯ
• ОЛЬГА ФОКАФ
• ЦЕНТР ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КІСТКОВОГО МОЗКУ